Дорога молоде!
Щорічна зустріч молоді в Меджуґор’ї – це час, наповнений молитвою, катехізацією та братерською зустріччю, які дають вам можливість пізнавати Живого Ісуса Христа, особливо у звершенні святої Євхаристії, у поклонінні Святим Дарам, а також у Таїнстві Примирення. Це допомагає вам відкрити інший спосіб життя, що відрізняється від пропонованого культурою тимчасового, у якій ніщо не може бути постійним і яка знайома винятково із задоволенням цьогочасного моменту. У цій атмосфері релятивізму, де важко відшукати справжні та надійні відповіді, девіз Младіфесту «Ходіть та подивіться» (Ів. 1:39), слова Ісуса, звернені до Своїх учнів, – це благословення. Ісус звертає на вас Свій погляд, запрошуючи вас піти й залишитися з Ним.
Не бійтесь! Христос живий і бажає, щоб і ви були живі. Він – істинна краса та юність цього світу. Усе, до чого Він доторкається, робиться юним, новим, сповненим життя й змісту. Саме це ми бачимо в євангельському епізоді, коли Господь питає двох учнів, які за ним слідують: чого шукаєте? А вони відповідають: «Равві, де перебуваєш?» Ісус каже їм: «Ходіть та подивіться» (див. Ів. 1:35-39). Вони пішли, побачили та лишилися. Досвід цієї зустрічі з Ісусом настільки закарбувався в пам’яті учнів, що один із них запам’ятав навіть час зустрічі: «Було близько десятої години».
Євангеліє описує, як, побувавши в домі Господа, двоє учнів стають посередниками, які дають можливість й іншим зустріти Його, пізнати й слідувати за Ним. Андрій негайно відправляється в дорогу, аби поділитися пережитим з братом Симоном й приводить його до Ісуса. Учитель, побачивши його, дає йому прізвисько «Кифа», що значить «камінь», яке стає власним іменем Петро. Звідси видно, як у зустрічі з Ісусом ми стаємо новою особистістю й далі отримуємо послання передавати цей досвід іншим, – однак при цьому завжди тримаючи погляд зосередженим на Ньому, на Господі.
Дорога молодь, чи зустріли ви цей погляд Ісуса, що запитує вас: «Чого ви шукаєте?» Чи відчули ви заклик вирушити в путь? Проведіть цей час з Ісусом, аби наповнитися Його Духом і стати в такий спосіб готовими до пригоди, авантюри цього життя. Ідіть Йому назустріч, залишайтеся з Ним у молитві, довірте Йому себе, бо Він – серцевідець.
Чудесний заклик Господа «Ходіть та подивіться», переданий нам юним та улюбленим учнем Христа, звернений також і до всіх майбутніх учнів. Ісус закликає вас зустрітися з Ним, і цей фестиваль – якраз така можливість «піти й побачити». Слово «піти», крім указівки на тілесний рух, має ще один, набагато глибший, духовний зміст. Він указує на путь віри, кінцева мета якої – «побачити», тобто пережити досвід зустрічі з Господом, і, завдяки Йому, побачити повний й остаточний зміст нашого існування.
Видатним прикладом Церкви юного серця, яке готове слідувати за Христом із незмінно новою свіжістю й вірністю, завжди залишається Діва Марія. Сила її «так» і «нехай буде Мені», сказаних перед Ангелом, знову й знову надихають нас. Її «так» мають на увазі участь і ризик без будь-якої гарантії, крім упевненості у свідомості, що Вона – Носійка обітниці. Її «Ось Я Господня слугиня» (Лк. 1:38) – найкращий приклад, який говорить про те, що буває, коли людина у своїй свободі ввіряє себе в Божі руки. Нехай цей приклад надихає вас і нехай він стане вам указівником на шляху! Марія – Мати, «Яка чуває над Своїми дітьми, які йдуть через життя, нерідко пригнічені тягарем утоми, потреб, але сповнені також бажання, аби світло надії не згасало. Таке наше устремління – щоби не згасало світло надії. Наша Матір дивиться на цей подорожуючий народ, народ юних, які шукають у тиші – наперекір тому, що на шляху стільки шуму, пустослів’я й усього, що розсіює нашу увагу» (Christus vivit, 48).
Дорога молоде, «поспішайте, захоплені тим Ликом, Який нам так любий, Якому ми поклоняємося в Євхаристії й пізнаємо Його в тілах наших братів і сестер, які страждають. Нехай Дух Святий веде вас у тім поспіху, із яким ви йдете вперед. Церква потребує вашого польоту, вашої інтуїції, вашої віри» (op.cit., 299). У цьому поспішному слідуванні за Євангелієм, натхненному зокрема й цим Фестивалем, я доручаю вас заступництву Блаженної Діви Марії, закликаючи світло й силу Духа Святого, аби ви зуміли стати істинними свідками Христовими. Про це я молюся й благословляю вас, просячи також ваших молитов за мене.
У Римі, у св. Йоанна Латеранського,
на свято святих Петра й Павла, 29-го червня 2020 року