Постом, молитвою й тишею – до Божої любові

Слава Ісусу Христу! Важко описати словами всі ті ласки й милості, подаровані нам в останню неділю жовтня – місяця Розарію – на семінарі посту, молитви й тиші. Богородиця зібрала нас, паломників із Латвії, Литви й Росії, в одну велику Божу сім’ю.

Ми провели разом 5-ть днів – сиділи за одним столом, споживаючи хліб, воду або чай, не розмовляючи один з одним – і відкрили, що стосунки можна будовувати й у тиші. На лекціях отця Марінко пізнавали мудрість Божу. Через прості та конкретні приклади з життя, слова Святого Письма й послань Богородиці отримували відповіді на свої питання, поживу для подальших роздумів. Особливо ми відчули необхідність молитися про дар любові, дар Божої любові, простими словами, серцем: “Ісусе, даруй мені любов. Даруй мені любов до тієї людини, яку мені важко любити. Ісусе, даруй мені Свою любов, щоб я міг її давати іншим, тим, кого зустрічаю”.

Щовечора ми брали участь у молитовній програмі в церкві Святого Якова, могли залишатися з Ісусом в тихій адорації в капелі будинку реколекцій, до якої можна було приступити протягом всієї ночі. Особливим прикладом для нас були наші діти. Наприклад, маленький Язеп, шестилітній хлопчик, що приїхав на семінар із батьками. Кожної ночі, о 3.00 він разом із батьком приходив на адорацію, а наступного дня радісно запитував: “Тату, а сьогодні я теж можу піти з тобою?”

Цей семінар показав нам, що постити насправді може кожен. Від зовсім юних учасників, яким по 6 і 10 років, ми вчилися робити це з радістю, а від найстарших – приймати все з усмішкою і світлом, які вони дарували нам щодня.

Дякуємо Богові за ці дні й молимося за те, щоб усі зерна, посіяні Господом у наших серцях, могли проростати, приносити плоди і зробитися великим деревом, під гілками якого наші ближні зможуть знайти відпочинок, мир і надію.

З молитвою і вдячністю, паломники