“Дорогі діти! Всевишній дозволив мені знову вас закликати до навернення. Діточки, відкрийте ваші серця благодаті, до якої ви всі покликані. Будьте свідками миру і любові в цьому немирному світі. Ваше життя тут, на землі, є проминаючим. Моліться, щоб через молитву ви прагнули Неба і небесних речей, і ваші серця будуть бачити все інакше. Ви не самі, я з вами і заступаюся перед моїм Сином Ісусом за вас. Дякую вам, що відповіли на мій заклик.”
Ми бачимо, як часто у Своїх посланнях Богородиця закликає нас до свідчення. Ісус також закликав Своїх учнів свідчити, підбадьорював їх, говорив, що не слід боятися, але потрібно радіти. Усьому, що паписано в Писанні, належало статися: стражданню, смерті й потім воскресінню Христа. Він учив їх: «Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього, і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши. А ви свідки того. І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти» (Лк. 24:46-49).
Це і стане завданням апостолів. Вони будуть сповіщати страждання, смерть і воскресіння Христа та проповідувати, що через Нього для всіх народів прийшли навернення й прощення гріхів. І знову Ісус звертає їхню увагу: «А ви свідки того». Саме це буде вирішальним – свідчення. Апостоли дійсно стали свідками воскресіння Христа та вісниками спасіння. Вони могли засвідчити те, що чули й пережили. Апостол Йоан у своєму Першому посланні підкреслює саме це: «Що було від початку, що ми чули, що бачили власними очима, що розглядали, і чого руки наші торкалися, про Слово життя, (…) що ми бачили й чули, про те ми звіщаємо вам» (1 Йо. 1:1-3). Таким чином, апостоли сповіщали не те, що чули від інших або що прочитали, але те, що бачили самі.
І все ж одного тільки досвіду очевидців апостолам не було достатньо. Ісус нагадує їм: «Ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти». Мав ще зійти на них Дух Святий. Хоча вони й були очевидцями, могли руками торкнутися воскреслого Ісуса, могли – якщо хотіли – навіть укласти пальці в Його рани, але, крім цього, апостолам була необхідна сила Святого Духа, щоб їм прояснити розум для розуміння Писання й таїнств, відвіку захованих у Бозі. Це те, що іноді називають якісним стрибком: тільки після прийняття Святого Духа досвід апостолів перетворюється в осмислену віру. Тільки через Святого Духа вони змогли зрозуміти значення подій, яких були свідками.
Багато хто в Меджуґор’ї пережив у свій спосіб чудесні діла Божі. Відчув на власному серці й тілі Божий дотик. І те, що вони пережили, ніхто не може в них украсти чи переконати їх у тому, що Бог не діяв у їхньому житті. Необхідна міць і сила Святого Духа, щоб могли свідчити. У Своїх посланнях Богородиця часто закликала до молитви Святому Духу, Духу Істини. Вона – наречена Святого Духа. Там, де Богородиця, там є Дух Святий. Де Вона, там світло і милість Божа.
Ми можемо дати іншим тільки те, що маємо самі. І дати можемо лише те, що прийняли від Бога, що єдиний багатий усіма дарами, яких ми прагнемо. Шлях до того, щоб прийняти Божі дари, – це молитва, яка відкриває наші серця для Божої благодаті. Того, що приймаємо від Бога, не можемо залишити тільки для себе. Це не наша власність. Природа любові й благодаті – даруватися, ділитися. І чим більше вона дарує себе, тим більше примножується. Тому сприймімо слова і заклики Богородиці серйозно, щоб наповнитися миром і любов’ю, яких так жадає цей немирний світ, що потребує Бога.
Молитва
Ісусе, ми хочемо, щоб Ти і сьогодні ввійшов і був посеред нас, у наших спільнотах, сім’ях, серед наших народів і на нашій батьківщині, щоб у кожному серці було чутно Твоє вітання: «Мир вам!» Даруй мир наляканим серцям. Даруй мир усім людям, які переживають тривогу й страх. Даруй мир усім, хто відчуває, що їх серце наповнюють гіркота й ненависть. Не дозволь, аби будь-що негативне, диявольське знайшло місце у середині нас. Про це просимо Тебе, Господи Ісусе, єдиного, хто може дарувати нам справжній мир і радість. Про це просимо Тебе через заслуги нашої Небесної Матері, Пресвятої Діви Марії, Цариці миру. Амінь.