Із вдячністю й радістю ми відсвяткували тридцять восьму річницю явлінь Божої Матері в Меджуґор’ї. Зі всіх країн світу в цей час стікалися потоки паломників до великого океану Божої любові й милості. У всього, що тут відбувається, одна причина: Небесний Отець дозволяє Марії приходити й бути посеред нас, аби допомола нам відкрити серце й прийняти Його любов. Завдяки Її присутності ми стали свідками чудес – навернень, нових покликань, зцілень, початку великих гуманітарних проектів та ширенню добра по всьому світі.
Сама ж Марія вдячна за кожного з нас, за те, що ми сприйняли Її заклик. Кожен має значення в тому великому замислі, який Бог здійснює через Неї: «Я не можу без вас, діти Мої; вибираю вас із волі Божої, зміцнюю вас Його силою, разом із Ним вибираю вас бути апостолами Його любові й волі», – каже Вона про це у Своїх посланнях.
Ми зазвичай дякуємо тільки тоді, коли все зроблено так, як треба. Марія ж дякує заздалегідь, ще перш ніж ми зробимо щось добре. При цьому Вона ніколи не примушує, а лише запрошує й указує на добро, допомагаючи здійснити його з любов’ю. Її доброта, любов, тихість, ніжність, смирення приваблюють і закликають слідувати за Нею тисячі нових апостолів. Вона вчить нас перемагати молитвою та любов’ю. Вона закликає нас бути сильними у вірі й витривалими в молитві. Між вірою і молитвою існує тісний зв’язок: віра стає міцнішою в молитві, а молитва з вірою творить чудеса. Скільки разів ми чули від Ісуса: «Віра твоя зцілила тебе, не бійся, тільки віруй, усе можливе тому, хто вірить». Також апостол Яків говорить: «І молитва віри зцілить недужого, та й Господь його підійме» (5:15). А кріпне віра в молитві, пості, роздумах над Святим Письмом, у прийнятті Євхаристії.
Своїм прикладом Марія вчить вірити в кінцеву перемогу любові й добра: «Запам’ятайте, бо кажу вам – любов переможе. Знаю, що багато з вас втрачають надію, бо навколо себе бачать страждання, біль, ревнощі, заздрість… Не втрачайте надію, але слідуйте за Мною», – підбадьорює Вона нас у Своїх посланнях.
Любов і молитва сильніші від усякого зла. Ісус уже отримав перемогу. Навіть якщо ми сьогодні свідки того, як зло бушує й темрява згущується, це не значить, що любові немає. Любов Марії тиха й могутня водночас. Ми живемо в Її час, про що так переконливо говорить святий Людовік де Монфор: «Святий Дух, Наречений Пречистої Діви, знаходить Її в душі вірного, сходить у цю душу, наповнює її, звіщає про Себе їй —тією мірою, якою вона впустила в себе Його Наречену»; «Зі Святим Духом Марія привела найвеличніше творіння з-поміж тих, хто коли-будь жив на землі, — Богочоловіка, і Вона звершить ще більш великі діла, коли прийде кінець цьому світові. Народження й виховання великих святих до останніх днів усеціло доручені Їй, адже тільки Вона, божественно прекрасна Діва, здатна в єдності зі Святим Духом творити неймовірні чуда. Ось одна із найважливіших причин того, що Святий Дух творить у наші дні так небагато явних чудес у душах людей: Він не знаходить у них достатньо тісного зв’язку зі Своєю Нареченою!»
Із оновлення наших сердець у Дусі Святому починається із оновлення лиця землі. Марія завжди вчить починати із себе: змінюючи себе, ми змінюємо інших, своїм оновленням оновлюємо інших, і ніколи навпаки.
Слідувати за Нею в способі життя – великий привілей і радість. І сьогодні Вона кличе нас: «Будьте Моїми простягненими руками та гордо йдіть із Богом». Вона, смиренна служниця Господня, тридцять вісім років приходить на землю, аби служити нам, і, як магніт, притягує до авантюри любові тих, хто приймає Її заклик та слідує за Нею.
Молитва
Небесний Отче, дякуємо Тобі за прихід Марії до нас. Зішли на нас Свого Духа. Прийди, Духу Святий, прийди через могутнє заступництво Непорочного Серця Діви Марії, Твоєї найулюбленішої обручниці. Прийди й онови наші серця й лице землі. Через Марію веди нас, зроби нас Її простягненими руками. Духу Святий, формуй нас, щоб ми були подібні до Неї в молитві, любові, смиренні й тихому служінні. Амінь.