Перші слова Ісуса на самому початку Його публічної діяльності були закликом до навернення й довіри Його слову. Богородиця й у цьому посланні закликає дозволити Богові вести нас шляхом навернення до нового життя. У багатьох Своїх попередніх посланнях за минулі роки Вона закликала нас:
«Навернення буде легким усім, хто хоче його прийняти. Це дар, який ви маєте випросити для свого ближнього… Сьогодні Я хочу огорнути вас усіх Своїм покровом і повести всіх по шляху навернення. Дорогі діти, прошу вас, віддайте Господу все своє минуле, усе зло, яке накопичилось у ваших серцях… Я залишаюся з вами на вашому шляху навернення… І сьогодні Я закликаю вас до повного навернення, яке важке для тих, хто не вибрав Бога… Закликаю вас, дорогі діти, до повного навернення в Бозі. Бог може дати вам усе, що ви від Нього чекаєте… Я радію вашому наверненню й захищаю вас Своїм материнським покровом… Ви не можете сказати, що навернені, тому що ваше життя має стати щоденним наверненням».
Це лише деякі із закликів Богородиці до навернення. Багато Її послань і мова про навернення свідчать про важливість і необхідність зміни свого життя, або, краще сказати, переміни погляду на те єдине важливе й потрібне. Тому важливо, куди спрямовані твої очі й твій погляд. Є очі тілесні, але є також й очі душі, очі серця. Коли відкриєш очі душі, помічаєш, наскільки Бог близький – тут, перед тобою. Якщо вдивлятися в Нього, Його дух і Його сила наповнять тебе. Як говорить псалом, «Побачать те покірні й звеселяться. Хай живе серце ваше. Ви, що шукаєте Бога» (Пс. 69: 33). Тому важливо дивитися на те, чим хочеш стати. Важливо вдивлятися в Ісуса, Якого Богородиця дарує нам і до Якого веде нас. Вдивлятися в Ісуса означає бачити всі ті чудеса, які Він зробив і які може зробити й для тебе. Він може зробити тебе вільною, радісною й наповненою людиною. Ти стаєш тим, на що дивишся. Це – шлях до новизни життя, яку нам дарує Бог.
Навернення – це шлях, процес. На цьому шляху навернення потрібно користуватися тими засобами, які вже випробувані в християнській практиці й про які Богородиця нагадує нам у Своїх посланнях.
Одними з цих засобів є піст, зречення. Піст допомагає нам відчути Бога, Його близькість і через це ми стаємо більш чуйними до духовних речей і до Божих дотиків у своєму серці.
Також допомагає милостиня. Потрібно мати мужність віддати, поділитися. Коли даєш, то відмовляєшся від чогось, чим міг би скористатися сам. Таким чином ти зміцнюєш свій дух і відчуваєш любов і доброту. Тим самим ти відчуваєш Божу дію й те, як у тобі починає рости щось добре.
Особливо необхідно молитися. Молитва – це шлях до зустрічі з Богом. Найважливіше в молитві намагатися бути зібраним, усвідомлювати, хто я, а хто Бог. Молитва – це розмова. Молитва не монолог. Молитва не тільки про те, що ми лише говоримо Богові щось, але також вона і вслухання в те, що Він хоче нам сказати.
Це й означає дозволити Богові вести нас шляхом навернення. Це процес, шлях і невпинна хода з Богом. Тільки так ми можемо пережити повноту життя, до якої закликає нас Богородиця й у цьому посланні.
Молитва
Пресвята Діво Маріє, Ти зростала на шляху віри. Усе, що Ти проживала з Богом, усі труднощі, болі й радощі, Ти проживала у вірі. Тому Ти блаженна, бо повірила. Тому Ти Матір, що залишилася витривалою навіть у найважчі моменти біля підніжжя хреста Свого Сина на Голгофі. Тут, на Голгофі, Ти стала Матір’ю кожній людині. Ти ніколи не перестаєш бути Матір’ю, Яка кличе, підбадьорює, підтримує Своїх дітей, щоб ми нарешті відкрили свої серця й стали людьми навернення. Своїм заступництвом допоможи нам серйозно сприйняти слова Ісуса, Сина Твого і нашого Спасителя. Допоможи всім, а особливо тим, хто віддалився від джерела життя – Бога, щоб знайшли шлях до зустрічі з Ним, у Якому вся повнота життя. Амінь.