«Бути вдома» не означає бути в будинку, у кімнаті, учотирьох стінах із дахом над головою. «Удома» означає бути там, де відчуваєш, що тебе люблять, де приймають тебе, де тебе погладять по голові. «Удома» означає бути біля мами. І це Меджуґор’є. «Тут ти вдома, у Мами, прийнятий і люблений», – сказалa недавно одна паломниця.
Давати свідчення про присутність Марії можна лише тоді, якщо ми самі її пережили. Якщо свідчитимемо про щось, чого не пережили, що далеке від нас, ми не будемо переконливі. Присутність Марії можна пережити через досвід Божої любові.
Тисячі людей у всьому світі свідчать про те, що в місцях благодаті, де являлася Марія, відчули Божу любов, і саме там почалося їх повернення додому – до Отця.
Ми часто чуємо в посланнях Марії: «Я люблю вас; люблю вас безмежною Божою любов’ю; люблю вас ніжною любов’ю. Якби ви знали, як сильно Я вас люблю, ви б плакали від радості».
Її любов ми можемо пізнавати так само, як і Божу любов, – у молитві, особливо в молитві на вервиці, що надзвичайно сильно можна прожити протягом травня – місяця, присвяченого Діві Марії: «Діточки, Вервиця мені особливо дорога. Відкривайте мені свої серця в молитві на вервиці – і я зможу вам допомогти. Діточки, молитва творить чуда. Коли ви втомлені і хворі, коли не бачите сенсувашого життя, візьміть вервицю і моліться; моліться до тих пір, поки молитва не стане для вас радісною зустріччю з вашим Спасителем. Прийміть Вервицю. Проста молитва на вервиці може зробити чудеса, як у світі, так й у вашому житті. Я благословляю вас і залишуся з вами, поки Бог буде цього бажати. З вервицею в руках і любов’ю в серці йдіть зі мною. Веду вас до Воскресіння в моєму Синові. Діти мої, поверніться до молитви Вервиці. Моліться її з відчуттями доброти, жертви і милосердя. Моліться не лише словами, але й ділами милосердя. Моліться з любов’ю за всіх людей».
Кожне «Радуйся, Маріє!» – це поцілунок Марії нашого серця. Вона закликає нас молитися три Вервиці: Радісні, Скорботні і Славні таємниці – щодня, серцем, разом. Під час спільної молитви Вервиці в сім’ї Марія присутня, захищає нас, веде, показує шлях.
Її присутність і любов ми пізнаємо в читанні Святого Письма і в посланнях, які Вона залишила при своїх явліннях. Вона сказала нам про це: «Покладіть Святе Письмо на видне місце у своїй сім‘ї, читайте його, роздумуйте над ним і вчіться, як Бог любить свій народ. Його любов являється і в теперішніх часах, бо посилає мене до вас, щоб закликала вас на дорогу спасіння. Діточки, Бог великий і велика Його любов до всього творіння. Тому моліться, щоб зрозуміти Божу любов і доброту. Як дар доброти і любові Бога-Творця і Я з вами».
Божа любов виразно проявляється в сьогоднішній час і через багато об‘явлень Діви Марії. Скільки благодаті й дотиків Божої любові відбувається в місцях, куди Господь посилає на землю Марію. Одне з них – Фатіма. У цей місяць погляд Маріїних дітей спрямований на століття Фатімських об‘явлень, і Меджуґор’є пов’язане з цим місцем. 25 серпня 1991 року Богородиця сказала: «Закликаю вас до відречення впродовж дев’яти днів, щоби з вашою допомогою здійснилося все те, що я хочу здійснити через тайни, які розпочала у Фатімі».
Сьогодні ми покликані свідчити тим, хто далеко від Бога. Далеко можуть бути і «блудні сини», але так само і ми – ті, хто фізично знаходиться постійно поруч з Отцем, як старший син із притчі, а ось серцем – дуже далеко від Нього.
Давати свідчення про присутність Марії – це заклик завжди починати заново і знову повертатися до відповідальної роботи над своїм серцем. Коли моє серце поруч з Її Непорочним Серцем, то будуть близько й усі інші. Яким є моє серце, такими будуть і люди біля мене. Свідчення Божої любові і присутності Марії починається з любові мого серця.
Марія вчить нас свідчити Її прикладом. Вона каже нам про це з великою довірою. Вслухаймося в Її материнські поради про те, як наблизитися до Її Непорочного Серця: «Діти мої, у своєму земному житті наслідуйте мій приклад. Моє життя було болем, мовчанням і безмірною вірою та довірою Небесному Отцеві. Ніщо не випадкове – ні біль, ні радість, ні страждання, ні любов. Усе це милості, які вам уділяє мій Син і які ведуть вас до вічного життя. Мій Син чекає від вас любові й молитви в Ньому. Молитися й любити в Ньому – як мати навчаю вас – це означає молитися в тиші своєї душі, а не лише проказувати вустами. Це є й найменший гарний жест, учинений в ім’я мого Сина, це терпеливість, милосердя, прийняття болю і жертва, вчинена заради іншого. Діти мої, мій Син дивиться на вас». «Причина, через яку Я з вами, моя місія – допомогти вам, щоби перемогло Добро, хоча зараз це вам і здається неможливим. Знаю, що багато речей ви не розумієте так само, як і я не розуміла всього того, що мій син пояснював мені, поки ріс біля мене, однак я вірила Йому і наслідувала Його. Того ж прошу й у вас – вірте мені і наслідуйте мене. Діти мої, але наслідувати мене – означає любити мого Сина понад усе, любити Його в кожній людині без винятку».
«Любов до Бога і любов до ближнього – шлях, яким вам належить піти. Ця любов, діти мої, безмежна, це любов, яка народжується в істині і триває до самого кінця. Слідуйте за мною, діти мої, щоби й інші, пізнаючи істину і любов у вас, слідували за вами».
Молитва
«Маріє, моя Мати, посвячую себе Твоєму Непорочному Серцю в житті й у смерті, щоб оберігало мене від усякої загибелі душі і тіла. Мати, я знаю, що ті, хто знаходяться під Твоєї захистом, – убезпеці. І тому віддаюся Твоєму Серцю з повною довірою зараз й у вічності. Амінь».
Фото: Foto Ðani