Світло Марії

Не втрачайте надії, яку вам приношу (Терезія Гажiова)

Небесний Отець посилає нам Марію, щоб Вона допомогла знайти те, що загублене. Тому сьогодні ми є свідками чисельних об’явлень Марії на землі. Багато називають цей час Марійним. У Меджуґор’ї вже протягом 35 років трапляються історії зі щасливим закінченням, багатократно повторюються притчі про блудного сина, який пропадав і знайшовся, про знову віднайдену вівцю, драхму, скарб.

Благодатна присутність Марії, молитва, святість спонукають нас до пробудження й бажання повернутися додому, до Отця. Разом із Марією, живучи Її посланнями, ми й сьогодні можемо віднайти втрачений мир серця, зміст життя, любов, радість… Із Нею легко віднайти загублене. Меджуґор’є – справжня надія цього світу, як його назвав Іван-Павло ІІ.

Стільки разів ми чули Її ласкаве заспокоєння: «Моє Серце турботливо стежить за кожним вашим кроком. Діти Мої, Я розумію ваші болі й страждання. Хто, як не Мати, може зрозуміти вас найкраще?», «Я люблю вас, і Я з вами».

Із Нею легко віднайти загублене…

І сьогодні Марія ділиться з нами Своїм болем: «Дивлюся на вас і бачу вас загубленими, не маєте молитви, ані радості в серці». Вона не залишає нас без допомоги в цій ситуації й пропонує Своє рішення – молитву як повернення до Отця. Вона не лише ставить діагноз нашим серцям, але відразу ж дає й рецепт.

«Молитва – це те, чого жадає людське серце, не получається вам, тому що не молитеся. Дорогі діти, я прошу вас, відкрийтесь і почніть молитися! Нехай молитва буде вашою радістю! Коли ви почнете молитися, вам не буде нудною, тому що ви будете молитися з радості».

«Дорогі діти, ви не можете зрозуміти цінності молитви, поки самі не скажете: Зараз є час для молитви, зараз для мене немає нічого важливішого, зараз немає нічого важливішого від Бога!»

«Моліться, моліться, моліться, тому що молитва творить чудеса в людських серцях й у світі. Нехай молитва для вас буде, як повітря, яким ви дихаєте, а не тягарем».

Усупереч усьому, що ми знаємо про молитву, нам важко її вирішити вибрати. А з досвіду знаємо, що «те, що чогось вартує, коштує нам чогось». Ми завжди виграємо, коли наперекір усьому вирішуємося молитися. «Молитися» – означає будувати дім на скелі, в особливий спосіб вслухатися в ніжний голос тихості нашого серця, який веде нас, бо ніхто не може нам сказати того, що говорить Господь. Про Нього знаємо, що людина ніколи так не говорить, «і чудувалися словам ласки, які линули з уст Його» (Лк. 4: 22).

«Молитися» – означає будувати дім на скелі, в особливий спосіб вслухатися в ніжний голос тихості нашого серця, який веде нас…

Рішення приймаємо ми. Ми вибираємо, як будемо проживати цей день. Марія підбадьорює нас: «Молитися краще – це ласка, яку здобуває той, хто молиться більше. А молитися більше – це наше особисте рішення».

«Моліться, моліться, моліться, доки молитва не стане для вас радістю». Радість, розділена з кимось, зростає. При зустрічі Марії з Єлизаветою дитя заграло від радості в лоні Єлизавети. При народженні Ісуса всі наповнилися радістю. У молитві з Марією й ми можемо пережити радість зустрічі з Ісусом. Той же Ісус, Який прийшов у цей світ через Марію, хоче приходити в нього й через нас. Ми можемо прийняти Його в молитві, в Євхаристії, в Його слові. Радість – плід єднання з Богом. Бог – це радість, яку ми шукаємо.

Молитва:

Маріє, дякую Тобі, що не спускаєш із нас Свого погляду. У молитві разом із Тобою ми хочемо повернутися додому, до Отця. З Тобою ми хочемо віднайти все, що було втрачено. Допомагай нам відвоювати кожного дня час для тихої зустрічі з Богом у молитві. Разом із Тобою ми просимо за тих, хто втратив мету, надію, зміст життя. Змінюй нас у Своїм Серці, Маріє. Ми хочемо ставати подібними до Тебе, отримувати радість у молитві й нести Її іншим. Амінь.