Послання Богородиці, Цариці миру, 25 травня 2023 року
“Дорогі діти! Закликаю вас: ідіть на природу та моліться, щоб Всевишній промовляв до вашого серця і щоб ви відчули силу Святого Духа, аби свідчити про любов, яку Бог має до кожного творіння. Я з вами й заступаюсь за вас. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.
Діва Марія як істинна Матір Церкви супроводжує нас не тільки під час Літургії, а й у скрізь навколишньому природному середовищі, у якому ми живемо. Усе навколо цвіте та росте. Природа вдягнулась у зелень. Вона вже давно прокинулася від зимового сну та вирощує нове життя.
Богородиця і раніше закликала нас на природу: «Закликаю вас відкритися Богові. Дітоньки, бачите, як природа відкривається й дає життя та плоди, так і Я вас закликаю до життя з Богом, до цілковитого віддання Йому» (25.5.1989).
«Дорогі діти! Ідіть на природу й дивіться, як природа пробуджується, і це допоможе вам відкрити ваші серця для любові Бога-Творця» (25.4.1993). «Дорогі діти! Сьогодні вас закликаю йти на природу, бо там ви зустрінете Бога-Творця» (25.10.1995). «Знайдіть у природі мир – і відкриєте Бога-Творця, Якому зможете подякувати за все творіння, і тоді знайдете радість у своєму серці» (25.7.2001).
Природа – це не що інше як книга про Бога-Творця. Ми, люди, нерозривно пов’язані з нею. Наше тіло зіткане з природних елементів, у які Бог вклав свої закони, порядок та гармонію.
Прогулянка на природі заспокоює, наповнює уяву новими кольорами та образами. Наші очі споглядають кольори й красу природи, вуха чують нові голоси, а ми відчуваємо, що знаходимося в природному для себе середовищі. Природа надихає нас на молитву та вдячність. В ізоляції від природи людині не вижити. Природа нам повертає нас самих. Вихід на природу – це вихід у природне для нас середовище, вихід у своє серце, яке потребує порядку, гармонії та краси, які нам дає Бог-Творець.
Той, хто хоча б на мить почув голос природи, відчув її красу й тишу, розуміє, що більшість сучасних людей живе поза природним середовищем, поза своїм серцем. Дуже багато людей живе в переповнених містах, у постійних заторах та постійному поспіху; у вухах у них – навушники, голова опущена, а розум занурений у зовнішній шум, який відволікає й убиває людину духовно.
Богородиця як Мати кличе нас відкритися світові, красі та тиші природи, яку нам дарував Бог-Творець. Вона хоче, щоб ми були здорові, спокійні, радісні, щоб любили себе і все творіння.
Нам потрібно хоча б на хвилину відкласти мобільний телефон, соцмережі, вийняти з вух навушники. Богові просто нема куди прийти, щоб збагатити нас Своєю добротою, любов’ю, благом та істиною, якщо ми постійно слухаємо чиїсь ще слова та думки. У цьому випадку ми зникаємо, нас більше нема. Адже кожен із нас – унікальний.
К’єркегор, датський християнський філософ, який жив у 19 столітті, часто писав про тишу. В одному зі своїх останніх творів він приділив цій темі особливу увагу і, зокрема, написав: «Якби я був лікарем і мене попросили назвати лише одні ліки від усіх хвороб сучасного світу, я вибрав би тишу. Адже навіть якщо проголошувати Слово Боже в сучасному світі, хто його почує за цим шумом? Тому створіть тишу».
Знайди своє місце тиші, щоб пізнати Бога-Творця, Який тримає тебе в Своїх руках, Який зробив для тебе все, тому що любить тебе. Знайди бодай 15 хвилин – може, саме тоді, коли тіло каже, що втомилося. Це знак, що твій дух залишився без поживи. Твоє тіло носить дух. А як він його понесе, якщо ти його не живиш?
Щоб відкрити для себе природу, потрібно вийти з дому, зробити кілька кроків, а не замикатися у собі та на собі. Природа відкривається в тиші, коли ми в неї вслухаємося. Усе велике трапляється у тиші. Земна куля обертається у тиші. Рослини, дерева, трава ростуть у тиші. Кров тече по венах у тиші.
Природа має чудову й таємничу силу звільняти нас від шуму та поспіху, огортає нашу душу тишею, сповільнює, допомагає відчути власну цілісність. Без тиші неможлива молитва.
Природа також вчить нас терпінню. Природа – це не фільм. Життя не можна поставити на прискорене відтворення. Усьому потрібен певний час – роки, іноді століття, щоб зійти, розцвісти, принести плід і рости. Уся природа знаходиться в цьому очікуванні та терпеливості.
Дозвольмо Богові говорити з нами через Свої творіння, якими Він нас оточив і якими нас обдарував.
Молитва
Діво Маріє, наша Мати, дякуємо Тобі за те, що Ти продовжуєш говорити з нами й закликати нас пізнати Божу любов, яка оздоровлює, звільняє та рятує наші життя. Ти, повна благодаті і Божої любові, яка веде Тебе до нас усі ці роки об’явлень, не переставай і надалі говорити з нами і повертати нас на правильну дорогу, коли ми з неї сходимо.
Нехай через Твоє материнське заступництво й наші серця наповнить Дух Святий, чию силу Ти сама відчула в Назареті при Благовіщенні, у Єрусалимі, коли Ти молилася з першою Церквою. Мати Церкви, молися з нами й за нас, щоб і ми могли відчути силу Духа Божого, яка звільнила апостолів від страху, відкрила їхні серця для свідчення Воскреслого Христа, Який дарує нове життя. Амінь.