І в цьому посланні, як і в багатьох попередніх, Пречиста Діва Марія закликає нас до молитви Розарію. Добре згадати деякі з послань, у яких Вона запрошувала нас скористатися таким сильним засобом молитви як Розарій.
«Дорогі діти!… Я прошу сім’ї цієї парафії молитися Розарій усією сім’єю… Закликаю вас, щоб і ви закликали всіх до молитви озарію. Розарієм ви подолаєте всі біди, які сатана тепер хоче нанести Католицькій Церкві! Моліться Розарій, усі священики! Присвятіть час Розарію!» У посланні від 8 серпня 1985 р. Діва Марія говорила нам: «Дорогі діти! Сьогодні закликаю вас виступити, особливо тепер, молитвою проти сатани. Сатана хоче більше діяти зараз, коли ви знаєте, що він діє. Дорогі діти, зодягніться в повну зброю і з Розарієм у руках подолайте його!» У посланні від 25 лютого 1988 р. Богородиця говорить: «І нехай Розарій буде завжди у ваших руках як знак для сатани, що ви належите Мені». У посланні від 25 січня 1991 р.: «Уже сам Розарій може творити чудеса у світі та у ваших життях».
Жовтень присвячений Розарію Пречистої Діви Марії. Можна так само сказати й навпаки: Розарій освячує цей місяць. І ще краще сказати, що за допомогою Розарію Бог перемінює душу того, хто молиться в небеса.
Свята Тереза каже, що молитва – усна або внутрішня (мислена) – повинна бути з’єднана зі спогляданням. Без цього молитви немає. Але це вимагає зусиль і часто не приносить задоволення. Саме тут починаються труднощі, і в жодному разі не можна падати духом через можливі невдачі й переставати намагатися йти далі.
Молитва Розарію – споглядальна молитва. «Отче наш» і «Радуйся, Маріє» – не людські слова, але євангельські. Вимовляючи їх, людина вимовляє їх перед Богом, звертає їх до Бога. Бог є в людських глибинах. Якщо людина хоче Його почути, то повинна увійти в середину себе. А там її увага спрямовується більше на Бога, ніж на слова, які вона вимовляє. Від усвідомлення Божої присутності слова часто стають зайвими, і людина тільки вдивляється в Бога.
Разом зі словами, які вимовляє людина, що молиться Розарій, Ісус – Який став заради нас людиною, був розп’ятий, воскрес і вознісся заради нас на небо – поступово спускається в глибини її душі, у небо на землі, у Царство Небесне, яке посеред нас. Розарій – молитва і усна, і мислена; це вірний засіб, щоб увійти до душі і зійти на небеса .
Повторення «Радуйся, Маріє» вводить нас у процес глибокого з’єднання із життям Христа. Один з основних видів діяльності людей у повсякденному житті – повторення. Так, ми кожен день повторюємо певним чином те, як починається день, – від прокидання, одягання до прийомів їжі й до сну. Така повторюваність дає нам стабільність, упевненість, порядок та створює умови для того, щоб могло відбуватися й нове; а результат повторень – внутрішній світ.
Одна з труднощів в молитві Розарію – розсіяння уваги в молитві. З початком молитви в нас ніби прокидаються думки, розсіюються й починають блукати. Під час Розарію піднімаються образи людей та різних подій, на які в нас не було часу протягом дня або які хотілося придушити. Багато страждають такою розсіяністю, і деякі через це навіть перестають молитися Розарій. Однак неуважність – проблема не тільки молитви, але й людського життя в цілому, особливо сьогоднішнього способу життя. Увагу людини сьогодні все більше відволікають різноманітні раптові заняття, думки, люди, і нерідко її не вдається зібрати навіть заради найблагороднішого наміру.
Не дивно, що людина сьогодні неспокійна – розсіяння уваги роззосереджує й виводить її із рівноваги. У результаті більшість людей живе в стресі. Тому важливо, коли виникає така розсіяність у молитві, не тікати від неї, але дозволити молитві “пробудити” нас, а потім, зібравши все це, представити Богові. Перебираючи зернятка Розарію, важливо збирати все навколо Христового хреста, у якому ми зустрічаємо Бога, що збирає воєдино все.
Зважмося й почнімо молитися Розарій, щоб відкрити благодать і силу, що Бог бажає дарувати нам через Богородицю.
Молитва:
Діво Маріє, Царице Розарію, Ти вміла у Своєму серці носити, зберігати й роздумувати над усіма словами та подіями, які зустрічала й переживала у Своєму повсякденному житті. О Маріє, усі події й таємницю Свого Сина Ти переживала у вірі, яку насичувала безперестанною молитвою та відданням себе Отчій волі. Ти благодатна, бо повірила. Навчи нас, підтримай нас на наших шляхах, де ми шукаємо сенс життя. Торкнися й розбуди всіх, хто заснув на шляху віри. Особливо доручаємо Тобі тих, хто страждає від різних залежностей, страхів і життєвих травм. Нехай вони ніколи не втрачають надії, подібно до Тебе, що була й залишилася Матір’ю надії – і тому зазнала всемогутність Божу у Своєму житті. Випроси й нам досвід Божої любові, яка зцілює, визволяє та спасає. Амінь.