Світло Марії

Молитва, надія та віра (о. Любо Куртович, OFM)

У жовтневому посланні Богородиця сказала, що Бог посилає Її, щоб вона була нам радістю та дорогою надії. Її присутність та послання сповнені радості, надії, оптимізму. Вона приходить не з метою налякати, а щоб застерегти нас і показати духовний стан, у якому знаходиться сучасний світ.

Наш слабкий людський розум може запитати себе: «Чому ж Ти, Ісусе, нас викупив і звільнив?» Ми бачимо, що світ переповнений війнами, ненавистю, убивствами та стражданнями невинних людей. Світ живе у страху ядерної війни, забруднення довкілля, дефіциту продовольства. Новини та прогнози на майбутнє все песимістичніші. І на цьому фоні ми слухаємо Богородицю, Яка говорить нам про радість, надію та добро.
Світ воєн, ненависті та вбивств – не є світом людей, які пішли за Христом і слідують закликам неба й Діви Марії. І в листопадовому посланні Вона не відмовляється від нас, а зі ще більшою ревністю закликає нас до молитви. Молитва – єдиний спосіб і шлях до Бога, надії та віри.
У посланнях Богородиці оживають євангельські слова Ісуса, які ніколи не минають: «Зважайте на самих себе, щоб часом серця ваші не обтяжилися обжирством, пияцтвом та життєвими клопотами, і щоб той день не впав на вас зненацька, немов сітка, бо він прийде на всіх, які живуть на поверхні всієї землі. Будьте чуйні, отже, і кожного часу моліться, щоб мати змогу уникнути всього того, що має збутися, і стати перед Чоловічим Сином» (Лк.21:34-36).
Молитва відкриває серця та дає надію; у ній народжується і зміцнюється віра, каже нам Богородиця. Молитва й віра йдуть пліч-о-пліч. Молитва – пожива для нашої віри. Якщо молитва потроху, непомітно зникне з нашого життя, ми побачимо, що відійшли від джерела життя, відчуємо, що втрачаємо землю під ногами. Молитва допомагає нам залишитися в живих, не втрачати зв’язку з обітницями та словами Ісуса. Ісус ніколи нікого не обманював, і не був обманутий той, хто Йому повірив.
Рівень святості Марії полягає в словах, які Вона сказала Богові: «Нехай зо Мною станеться по Твоєму слову». Через Її «так» Ісус зміг зародитися в Ній і стати людиною. Любити Марію означає говорити та діяти, як Вона. Цього Марія хоче від нас. Згадаймо весілля в Кані Галілейській, коли закінчилось вино. З якою сильною вірою Марія йде до Ісуса й чекає від Нього чуда! І хоча Ісус ніби відмовляє Їй у виконанні прохання, Вона спокійно каже слугам: «Що лиш скаже вам, – робіть».
І нам не можна відмовлятися від молитви, навіть якщо вона буває почута не відразу. Якщо Бог не відгукується на нашу молитву, то Він готує для наших сердець ще більшу благодать і дари, які хоче нам уділити.
Усім нам відомі слова св. Матері Терези – у дусі послань і закликів Богородиці: «Плід тиші – молитва, плід молитви – віра, плід віри – любов, плід любові – служіння, плід служіння – мир».
Зважмося піти дорогою, якою веде нас Богородиця, щоб ми могли відчути повноту життя.

Молитва: Діво Маріє, Царице Миру, дякуємо Тобі, що приходиш до нас і не втомлюєшся звертатися до нас – навіть бачачи, що далеко не завжди ми, Твої діти, Тобі послушні. Ми хочемо молитися з Тобою і просимо Тебе – молися з нами і за нас, як Ти молилася з першою Церквою, з апостолами, чекаючи на обіцяного Ісусом Духа Святого. Дякуємо Тобі, Мати, за кожне серце, яке відкрилося і яке залишається на дорозі навернення та молитви. Тобі приносимо всіх нас, усіх, хто перебуває у важких життєвих обставинах, спокусах, усіх втомлених і розчарованих. Зверни Своє Материнське Серце до всіх, хто відійшов від Бога та молитви. Ми хочемо йти дорогою молитви, щоб пізнати Бога любові та надії. Амінь.