Світло Марії

Генеральна сповідь (о. Славко Барбарич, OFM)

(Сповідь за все життя)

Знаємо, що існує сповідь, яку називають генеральною. Під час звичайної сповіді ми повідомляємо священникові, коли приблизно сповідалися востаннє. Завдяки цьому священнику простіше зрозуміти стан душі людини. Але існують особливі моменти в житті, коли люди йдуть на так звану генеральну сповідь.

Генеральна сповідь – це сповідь, під час якої ми сповідаємося зі всіх наших гріхів, які чинили протягом життя. Така сповідь проводиться за різних обставин: перед вступом до монастиря, рукопокладенням чи прийняттям обітів, перед вінчанням подругів, перед відходом до армії та перед якимись іншими важливими змінами в житті. Дуже добре піти на таку сповідь під час реколекцій чи паломництва. Генеральна сповідь не проводиться через те, що, мовляв, Господь нам чогось не пробачив або не міг нам простити, позаяк на сповіді ми забули про щось сказати священникові чи не сказали через страх або сором.

Метою генеральної сповіді є духовний ріст і більш глибше розуміння власного життя. Вона насамперед потрібна для зцілення ран, які є наслідком гріха. Недобре й небажано часто копатися у своїх душевних ранах. Однак, якщо щось часто повторюється, повертається в наші думки й ми не можемо від цього звільнитися та забути, варто ще раз усе сказати на сповіді й помолитися за зцілення. Страх перед Богом чи скурпульозність у сповідуванні гріхів не має нічого спільного з Божими Милосердям і Любов’ю. А проте, якщо щось подібне відбуватиметься у вашому духовному житті, слід пам’ятати про послух священникові чи своєму духовному наставникові, якщо такий є.

Скурпульозність і внутрішні переживання можуть бути пов’язані з психічними розладами чи захворюванням; із глибокою недовірою, якої ми зазнали від людей, і проектуємо її на наші відносини з Богом; з диявольськими атаками. Якщо це пов’язано з психічними розладами чи захворюванням, священникові необхідно постаратися розібратися в цьому й відправити вірянина на лікування до відповідного лікаря.

Сповідь – це можливість пізнати любов і милосердя. Не варто її боятися, навіть тоді, коли у свої йсповіді ми помічаємо недоліки. Сповідь є одним із найособливіших джерел благодаті для душі, а нам треба просто прийняти її, адже через це Таїнство Бог дає нам новий початок і відкриває шлях до миру та примирення.