Молитва сповідника (о. Славко Барбарич, OFM)

“Дух Господа Бога на мені, бо Господь мене помазав. Він послав мене, щоб принести благу вість убогим, лікувати скрушених серцем, проголосити невольникам свободу, ув’язненим відкрити очі, проголосити рік Господнього благовоління, день відплати нашого Бога, потішити всіх засмучених, звеселити засмучених Сіону, замість попелу дати їм вінець, єлей веселощів — замість жалобної одежі, хвалу замість пригніченого духу, — і зватимуть їх дубами справедливости, посадкою Господа на його славу”.
Іс. 61:1-3
Молитва:
Дякую Тобі, Отче Небесний, що Ти послав Свого Сина, Ісуса Христа, щоб Він, як великий Первосвященник здійснив діло спасіння. Дякую Тобі, що він наш МИР, який прийшов, щоб перемогти неприязнь, гріх і смерть! Благословляю Тебе й славлю Тебе за те, що Ти наділив владою апостолів в Ім’я Твоє відпускати гріхи, зцілювати зранені серця силою Твоєї благодаті. Дякую Тобі за ту місію примирення, яку Ти дав Своїй Церкві!
Будь благословенний і прославлений, о Господи, за те, що й мене Ти покликав стати священником і, згідно з Церквою, Ти довірив мені служіння в сповідальні.
Дякую Тобі, що сьогодні через мене Ти хочеш являти багатство Своєї милосердної любові загубленим і пораненим чадам Своїм, Своїм синам і дочкам!
Ісусе, дякую Тобі, що Своєю Дорогоцінною Кров’ю Ти викупив світ і примирив його з Отцем. Дякую Тобі за Твоє лагідне та смиренне Серце. Дякую Тобі за Твою доброту й милосердя! Ісусе, великий Первосвященнику, я молю Тебе, зціли моє серце від усякого зла. Зціли всі мої рани в душі, щоб я зміг з любов’ю, в ім’я Твоє, прийняти будь-який гріх зраненого серця. Даруй мені благодать служити справі примирення, щоб в ім’я Твоє я завжди міг сказати: «Господь простив гріхи твої. Іди в мирі».
Господи Ісусе, благаю Тебе про кожного, хто прийде до мене на сповідь. Благослови кожне поранене серце, яке, довіряючи Тобі, відкриється переді мною! Дозволь мені слухати зі щирою любов’ю, як Ти Сам слухав! Дозволь з істинним милосердям повертати радість, як Ти Сам повертав!
Молю Тебе за тих, хто боїться, хто через страх не був щирим на сповіді, і через це їхній тягар тільки зростав. Дай мені чуйне серце, щоб мої вуста ніколи не висловили слів засудження, але тільки слова милосердя, які спасають силою Твого Імені. Вилий на кожного, хто сповідається, Святого Духа. Зціли кожне серце, зранене гріхом. Дозволь, щоб від цього моменту кожен, хто сповідається, невпинно зростав у любові й мирі. Нехай серце кожного, хто визнає свої гріхи й просить прощення, буде наповнене Твоїми дарами. Нехай кожен, оновлений і зцілений силою цього Таїнства, подолає всі спокуси й випробування! Нехай знайде сили супротиву будь-якого приниження та всупереч усьому збереже те святе полум’я, яке Ти запалюєш знову й знову через Таїнство Сповіді.
Подивися з милосердям на тих, хто став рабом гріха та пристрастився до земних благ. Обдаруй їх справжньою свободою, яку тільки Ти можеш дати!
Тим, хто розчарувався в собі через чергове падіння, дай нові сили й хоробрість боротися проти гріха!
Зроби мене уважним на всі проблеми, щоб я здійснював діло Спасіння! Благослови кожне добре рішення. Силою Святого Духа пробуди тих, хто не бачить небезпеки й шкоди гріха, щоб усі сміливо опиралися злу! Нехай кожен приходить на сповідь із рішенням блудного сина: «Встану та й піду до батька мого» (Лк. 15:18).
Маріє, Мати моя і Мати Христа, Господа мого, великого Первосвященника, Мати всіх, хто сповідається! Я посвячую себе Тобі. Прийми мене, як Ти прийняла Свого Сина, Ісуса. Дозволь мені слухати Твоє дитя Твоїм Серцем і допомогти йому.
Віддаю Тобі всіх, хто прийде на сповідь. Вони Твої. Ти закликала їх Своєю Материнської любов’ю. Матір доброти, любові, милосердя і миру, випроси їм благодать зростання в любові, милосерді і мирі. Всіх їх довіряю під Твій покров. Силою Твого материнського захисту нехай вони відречуться від гріха і всякого зла. Нехай розчавлять голову сатани і відречуться від всіх його діл і спокус. Як Матір, наповни хоробрістю тих, хто боїться. Перев’яжи рани тих, хто поранений. Просвіти тих, хто ще не розуміє, що кожна сповідь є прославленням Божої Любові.
Нехай кожна душа заспіває разом з Тобою: «Величає душа моя Господа, велике бо вчинив мені Всемогутній …» (Лк 1: 46-49) Через Христа, Господа нашого. Амінь.