(Коли є час, я приходжу до церкви дещо раніше й читаю ці молитви, які також можна читати вдома або дорогою до церкви)
В ім’я Отця, і Сина, і Духа Святого. Амінь.
Будь благословен і славен, Отче Небесний, бо Ти послав нам Свого Сина Ісуса Христа, і Він зостався з нами навіки. Вірую в Його слово: «Я з вами до кінця віку!» Вірую, що зустрічаю Його в молитві й у читанні Святого Письма. Вірую, що Ти говориш до мене через Нього. Вірую, що в сповіді, Отче, я зустрічаю Тебе, милосердного Отця. Вірую особливо, що зустрічаю Тебе в літургійній жертві.
Зараз хочу провести цей час у молитві. Хочу, аби силою Свого Святого Духа Ти підготував моє серце, щоб уже в цій підготовчій молитві я зустрів Духа Святого, щоб ця Служба Божа була для мене радісною зустріччю з Твоїм Сином Ісусом Христом. Визволи мене від усього, що в цю хвилину заважає мені зустріти Його. Очисти моє серце й душу так, як я прибираю квартиру в очікуванні на друзів і гостей. Нехай моє серце заспокоїться в цій молитві та стане цілковито відкритим для благодатної зустрічі з Тобою. Очисти мій зір, аби бачити Тебе. Очисти мій слух, аби чути Тебе. Очисти мої руки, аби прийняти Тебе…
Маріє, дякую Тобі, що нагадала мені про підготовку до зустрічі з Ним. Будь зі мною так само й Ти, о Мати! Допоможи, аби моє серце було відкритим, як Твоє.
Вірую в єдиного Бога… Амінь.
Радісні таємниці
Тут ми готуємося за допомогою молитви Вервиці. Молитися Вервицю означає вдивлятися в життя Марії та Ісуса й молитися про благодать уміти жити й діяти так, як Ісус, як Марія. Тому від таїнства до таїнства ми вдивляємося в їхнє життя й молимося за ласки, яких потребуємо. Особливо важливо звернути увагу, що життя Марії завжди було зосереджено на Ісусі. Перед зачаттям Вона, ізраїльська дівчина, у молитві й пості очікувала на Нього, просячи Бога послати Месію. Вона не надіялася й не чекала, що це Вона стане матір’ю Спасителя. Після зачаття й народження служила Йому як мати, як наставниця, як захисниця, наприкінці співстраждала в болях і розділила радість воскресіння.
1. Благовіщення
Боже, дякую Тобі, що Ти послав Марії Свого ангела-вісника, аби провістити Їй, що Вона стане матір’ю Твого Сина, Твого вічного Слова. Будь прославлений у Її відповіді: «Нехай Мені станеться по слову Твоєму!» Це момент воплочення, коли Твій Син став людиною і став перебувати з нами. Будь прославлений, о Господи, бо серце Марії стало першим вівтарем, на якому Твоє Слово, Твій Син Ісус Христос став людиною, знайшовши першу оселю в серці Марії.
Дякую Тобі, Маріє, що Твоя згода відчинила двері Месії, аби Він увійшов у цей світ. Дякую Тобі за всю материнську любов, з якою Ти як мати наповнювала Його, як будь-яка мати наповнює своє дитя, Своїм тілом і Своєю кров’ю.
Отче! Готуючись до літургійної жертви, прошу Тебе через Марію й разом із Марією: нехай і моє серце стане здатним почути й прийняти Твоє слово. Нехай у цій Службі Божій і в мені відбудеться воплочення. Нехай Твоє слово зможе ввійти в моє серце та мою душу. Разом із Марією повторюю: «Нехай буде воля Твоя!»
(Тепер залишаюся в тиші!)
Отче наш… 10 Радуйся, Маріє… Слава Отцю… О мій Ісусе…
2. Відвідини Марією Єлизавети
Коли Боже Слово стало в тобі тілом, віднайшовши в тобі нове місце перебування, тоді й твій ближній отримує нове місце у твоєму житті. Тому Ти, о Маріє, поспішила до Єлизавети. Твоє серце – перший вівтар, на якому відбулося велике преображення, а зараз Твоє життя стало вівтарем зустрічі Бога й людини. Відбулося те, що повинно було відбутися, коли Бог у Твоєму серці став людиною. Єлизавета з радістю привітала Тебе. Вона впізнала в Тобі Ту, що повірила. Вона назвала Тебе блаженною, тому що Ти повірила. Тому благословен плід лона Твого.
Маріє, зараз я теж готуюся до зустрічі з Господом в цій літургійній жертві. Нехай моє серце звільниться від гріха й нехай заграє від радості, що гряде Господь. Нехай за Твоїм заступництвом щезне все, що набралося в моєму серці недоброго. Нехай щезне все, що могло б завадити зустрічі з Ним. Тому, Маріє, і я разом із Єлизаветою радісно вітаю Тебе. Хочу молитися разом із Тобою й славити Господа, аби через молитву й моє серце моя душа й моє тіло підготувалися для Господа. Нехай всі тривоги й болі, страхи й нещастя преобразяться на міст зустрічі з Господом через Тебе, як усі страждання Єлизавети преобразилися на радість та впевненість після зустрічі з Тобою.
Захарія, чоловік Єлизавети, не повірив, що в нього народиться син. Він не повірив ангелові-віснику та онімів, перестав розмовляти. Невір’ям він виключив себе з радісного процесу спасіння. Маріє, у цю підготовку я приношу зараз усю неготовність своєї сім’ї (спільноти), усіх, хто онімів і більше не молиться, усіх, хто осліп одне до одного. Нехай через цю підготовку щезне все недобре. Нехай усе дурне між нами згорить у вогні Божої благодаті, аби після цієї літургійної жертви нове сонце могло відвідати нас з висоти…
(Доручи Марії всю свою сім’ю чи спільноту, друзів і знайомих, а особливо тих, хто не приходить на Службу Божу чи приходить непідготовленим і не переживає Службу Божу як зустріч…)
З благоговінням читаю молитву Марії:
Величає душа Моя Господа,
і дух Мій радіє в Бозі, Спасі Моїм,
бо Він зглянувся на покору Слугині Своєї;
ось бо віднині ублажатимуть Мене всі роди.
Велике бо вчинив Мені Всемогутній, і святе Його ім’я.
Милосердя Його з роду в рід на тих, які страхаються Його.
Він виявив потугу рамени Свого,
розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;
наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
Він пригорнув Ізраїля, слугу Свого, згадавши Своє милосердя,
Як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.
(Лк. 1: 46-55).
Отче наш… 10 Радуйся, Маріє… Слава Отцю… О мій Ісусе…