IV. Піст у Біблії
У біблійному об’явленні піст пов’язаний із закликом до молитви й навернення. Пророки постили перед тим, як прийняти свою пророцьку службу і перед особливими об’явленнями; окремі особи постили в найрізноманітніших життєвих ситуаціях – радості, подяки, жалю, гріха; постився й цілий народ, коли готувався до різних свят, щоби вберегтися від катастроф або – коли траплялася катастрофа – щоб із неї вийти.
Ось тематичні тексти й ситуації посту, як це подано у Старому й Новому завітах.
Старий Завіт
4.1. Піст і видіння
«І промовив Господь до Мойсея: Напиши собі слова, бо згідно з цими словами склав Я заповіта з тобою та з Ізраїлем. І був він там з Господом сорок день і сорок ночей, хліба не їв і води не пив. І написав на таблицях слова Заповіту, Десять Заповідей».
(Вихід 34, 27-28)
«Коли я сходив на гору взяти кам’яні таблиці заповіту, що Господь склав був із вами, то сидів я на горі сорок день і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив. І Господь дав мені обидві кам’яні таблиці, писані Божим перстом, а на них усі ті слова, що Господь говорив був із вами на горі з середини огню в дні зборів. І сталося, на кінці сорока день і сорока ночей дав мені Господь дві кам’яні таблиці, таблиці заповіту».
(Повторення Закону 9, 9-11)
«За третього року Кіра, перського царя, було відкрите слово Даниїлові, що звався ім’ям Валтасар, а слово це правда та великий труд; і він зрозумів те слово, і мав зрозуміння того видіння. Тими днями я, Даниїл, був у жалобі три тижні часу. Любої страви я не їв, а м’ясо й вино не входило до моїх уст, і намащуватися не намащувався я аж до виповнення цих трьох тижнів часу. А двадцятого й четвертого дня першого місяця та був я при великій річці, це Хіддекел. І звів я свої очі та й побачив, аж ось один чоловік, одягнений у льняну одіж, а стегна його оперезані золотом з Уфазу. А тіло його як топаз, а обличчя його як вид блискавки, а очі його як огняне полум’я, а рамена його та ноги його ніби блискуча мідь, а звук слів його як гук натовпу. А я, Даниїл, сам бачив це видіння, а люди, що були разом зо мною, не бачили цього видіння, але велике тремтіння спало на них, і вони повтікали в укриття. А я зостався сам, і бачив це велике видіння, і не зосталося в мені сили, а краса обличчя мого змінилася й знищилася, і я не задержав у собі сили…»
(Даниїл 10, 1-8)