Пречиста Діва Марія у своїх посланнях, якими до нас звертається, часто використовує óбрази з нашого повсякденного життя. Це óбрази природи, сонця, плодів, квітів, води, джерела. Всі ці óбрази є знаками нашого внутрішнього прагнення і потреби Бога. Знаємо, що Ісус у Своїх притчах духовні речі Царства Божого наближав до Своїх слухачів óбразами з їхнього щоденного життя. Духовні речі невидимі для нас, але це не означає, що вони не існують. Віру, любов, довіру, істину, праведність, повагу не бачимо фізичними відчуттями, але їх переживаємо як наше прагнення і потребу. Без духовної реальності ми були б духовно мертві, без життя у собі.
Стільки всього ми прийняли від інших людей! І життя Бог дав нам через інших людей. Нас не було би без інших людей. До Бога приходимо через інших людей. І ми самі прийняли стільки світла, віри, знання, любові від інших людей. Ми покликані освітлювати дорогу, бути світлом. Покликані залишити слід, який вказуватиме іншим дорогу. Пресвята Богородиця у своєму посланні в особливий спосіб закликає нас бути світлом для інших, завдяки якому і вони зможуть пізнати Господню красу.
…Ми покликані освітлювати дорогу, бути світлом.
Покликані залишити слід, який вказуватиме іншим дорогу… 
Діти, свідчіть свою віру і молитву в радості, – говорить нам Діва Марія у цьому посланні. Знаємо, що життя Пречистої Діви Марії не було легким і зручним. Усе її земне життя було сповнене болями і стражданнями. Від початку Благовіщення починається її життєвий хрест. Можемо спитати себе: “Як хтось, чиє життя є терпінням і стражданням, може казати: “Величає душа моя Господа!”” Діва Марія це могла, адже цілим її життям, усією потіхою і змістом був Бог. Ворогом справжньої радості є не страждання, а егоїзм. Світ навколо нас смутний. Цей сум випливає із самолюбного й жадібного серця, яке шукає поверхові задоволення, що породжують порожнечу і тривогу.
Папа Франциск у своєму Апостольському повчанні “Радість Євангелія” (Evangelii gaudium) говорить про радість, яка виникає із зустрічі з Ісусом. Лише той, хто зустрінеться з Ісусом, звільнений від гріха, печалі, духовної порожнечі й самотності. З Ісусом Христом радість завжди народжується наново. Джерело радості – в Ісусі.
…Радісним може бути тільки той, хто відчує себе прийнятим,
прощеним і любленим Ісусом…
Радісним може бути тільки той, хто відчує себе прийнятим, прощеним і любленим Ісусом. Господь, всупереч нашій недосконалості, пропонує нам Свою любов, близькість, силу та слово, дає смисл нашому життю.
“Твоє серце знає, що життя без Нього не таке саме; і тому те, що ти відкрив, те, що тобі допомагає жити, те, що тобі дає надію, ти повинен передавати іншим” (Evangelii gaudium 121).
Ніхто не виключений з радості, яку дарує Господь. До цієї радості закликає нас Діва Марія, яка своєю материнською близькістю освітлює і показує дорогу багатьом душам і серцям, які її наслідують.
Молитва
Пречиста Діво Маріє, Ти, що з вірою прийняла Слово життя, Ти, яка є Обручницею Святого Духа, вимоли нам відкритість серця, аби ми могли кожного дня сказати своє «так» Господеві.
Діво Маріє, Зірко досвітня, не переставай освітлювати нам дорогу до Ісуса, Який єдиний дарує правдивий мир і радість. Дякую тобі за таку велику кількість душ і сердець, які завдяки твоїм об’явленням, посланням і близькості віднайшли дорогу до Ісуса.
Вимоли нам і сьогодні, Діво Маріє, у свого Сина те, чого не маємо, а потребуємо, подібно як ти вчинила у Кані Галилейській.
Бажаємо слухати і виконувати все, що нам твій Син каже, аби ми могли пізнати правдиву радість життя. Амінь.
о. Любо Куртович