У Своєму різдвяному посланні Богородиця підтверджує те, що робить протягом усіх років Своїх об’явлень: «Приношу вам Мого Сина Ісуса, щоб вас благословив і відкрив вам Свою любов, яка приходить із небес». Як говорить Небесна Матір, якщо в нас не відбувається справжнього відкриття серця й зустрічі з Його любов’ю, то душа хворіє і відбувається духовна смерть.
І в цьому посланні особливий наголос Вона робить на молитві, через яку ми приходимо до святості прощення. У попередніх посланнях Вона говорила: «Плодом миру є любов, а плодом любові – прощення. Я з вами й усіх вас закликаю, дітоньки, найперше прощати в сім’ї, а тоді зможете прощати іншим … Дітоньки, щоб ви зрозуміли Мої слова, які вам даю з любові, моліться, моліться, моліться, і ви зможете з любов’ю приймати інших та прощати всім, хто заподіяв вам зло. Відповідайте молитвою, бо молитва – це плід любові до Бога-Творця».
Так і Господь Ісус умовою прощення нам у молитві «Отче наш» ставить необхідність нашого прощення іншии: «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». «Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш Небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш Небесний не простить вам провин ваших» (Мт. 6: 14-15).
Найгірші вороги людства – це помста й непрощення. Найбільший злочинець – той, хто не хоче пробачити та прийняти руки, котра прощає йому. Вороги людства – тільки ті, хто мстить, ненавидить людину, хоче вести війну проти неї, не вірить і не прощає їй.
Зло сильніше від нас. Спокусник переміг нас на початку створення світу, і так і перемагатиме до кінця, якщо ми не повернемося один до одного, не визнаємо один одного братом і не почнемо один одного любити. Перемогти лукавого можна, тільки якщо ми почнемо один одному прощати. Провину зі своєї совісті можна змити, тільки якщо ми примиримося.
Пробачити ми самі не можемо, тому потребуємо Божої благодаті. Пробачити набагато легше тоді, коли усвідомлюємо власні слабкості, те, що й Богові багато чого є прощати нам і що Він уже нас простив. Потрібно пам’ятати про те, що й інша особа у суті своїй хороша – її створив Господь, це Боже дитя. Ця особа негативно реагує тому, що й сама зранена, тому що пережила негативний досвід.
Люди можуть дати нам тільки те, що пережили самі й досвідчили на собі. Так, людина, яка виросла в сім’ї, де було багато любові, буде й сама наповнена любов’ю, зможе її виявляти та передавати іншим. Людина ж, яка пережила жорстокість, яку били, якій говорили, що вона нічого не варта, до якої погано ставилися й принижували, лише таку поведінку та слова зможе передавати далі, оскільки лише це змогла засвоїти й не знає кращого.
Бог очікує нашого рішення пробачити, щоб ми сказали: Боже, хочу пробачити, не бажаю зв’язувати себе непрощенням. Хочу бути вільним. Не хочу прив’язуватися до того, що негативне в цій людині, і що б між нами не сталося, хочу бути вільний і щасливий. Залишаю це в минулому й бажаю, щоб Господь мене зцілив. Тоді Бог має свободу змінити ту людину, якій ми простили, тому що наш гріх і негативізм щодо цієї особи більше не є перешкодою. Через наше прощення в нас тече Божа благодать, зцілюючи і нас, і ту людину.
Як молитися за людину, що хочемо, аби вона змінилася?
По-перше, у дусі приходимо до тієї особи, разом з Ісусом, і просимо, щоб вона нам простила те, що негативно думаємо про неї, те, що пліткували про неї та що причепилися до дрібниць у ній. Це часто трапляється в шлюбі. По-друге, прощаємо цій людині все, що маємо проти неї. Можна в дусі сказати, що ми прощаємо їй усі грубі слова між нами, докори, упертість, нетерпеливість, гординю. Наше серце має бути чистим для Бога – і тоді Він зможе діяти в нас. Коли ми простили, тоді Бог покриває шкоду нам і тій особі.
Якщо хочеш, щоб Бог зробив тебе кращим, умій прощати самому собі. Якщо хочеш, щоб Бог вічно був тобі другом, умій приймати все, що Він пропонує тобі в житті, навіть якщо це й здається тобі неприйнятним. Прости Богові, що Він не запитує тебе, чи бажаєш ти тільки благ або приймеш і те, що болюче. Прощення, іншими словами, приносить людині Божу всемогутність – це небо сходить на землю, це Царство Боже входить в коло нашого існування й робить те, про що кричать внутрішні устремління в нас. Прощаючи, ми врешті зціляємо себе та інших, відновлюємо знову себе та суспільство.
Молитва:
Господи Ісусе, із Твого серця вийшли слова в найважчий і найболючіший момент, поки Ти був прибитий до хреста: «Отче, прости їм, бо не знають, що роблять». Ти, Ісусе, чистий від зла, ненависті й помсти попри те, що був принижений, зганьблений та обпльований на хресті. Зло і злість не торкнулися Твого серця. Просимо Тебе, даруй і нам милість, щоб ми вміли прощати те мале зло й несправедливість, які переживаємо. Даруй нам благодать, щоб і ми вміли просити вибачення в інших – тільки так ми звільняємо й себе, й інших від зла та ненависті. Ти, Діво Маріє, під хрестом пережила всі страждання й біль, які обрушилися на Твого Сина й на Тебе, а все-таки залишилася гідною у вірі та в любові, тож випроси нам благодаті зцілення від непрощення та ненависті в наших сім’ях, суспільстві й між народами. Про це Тебе просимо, Непорочна Матір, повна благодаті й любові для кожної Своєї дитини. Амінь.