Адвент – це Марія, Яка чуває над кожним нашим кроком і ніжно обіймає нас. Ми покликані чувати разом із Нею. У нашому актуальному часі, посеред немиру, напруження, насильства, стихійних лих, війни, будьмо подібними до Неї. З Її ніжних обіймів обіймімо всіх наших братів і сестер та заохочуймо їх до молитви.
Вона сказала: «Хто молиться, той не боїться майбутнього, а хто постить, той не боїться зла». Коли ми молимося, Сам Бог чуває над нами. Марія закликає нас, щоб цей Адвент став сімейною молитвою. Ісус, Цар миру, народився в сім’ї. Небесна Мати говорить чітко й конкретно, усе зрозуміло.
Пригадаймо Її школу сімейної молитви. Створімо молитовний куточок із хрестом у центрі, образом Діви Марії, відкритим Словом Божим, адвентовим вінком. Приходьмо в це місце, щоб молитися особисто й разом. Молитва повинна бути на першому місці в сім’ї. Не дозволяймо роботі та щоденним обов’язкам заглушити дух молитви.
Вона закликає нас, щоб у наших сім’ях молилися до Святого Духа. Святий Дух оживляє, преображає, зміцнює, оновлює. Так само, як це сталося під час першої спільної молитви апостолів із Марією після смерті Ісуса, це станеться і в наших сім’ях. Святий Дух оживить нас, і ми будемо активними та дорогими серцю Марії, як Вона нам сказала: «У молитві пізнаєте найбільшу радість і вихід з усякої незгоди, що є безвихідною. Дякую вам, що ви вдосконалились у молитві. Кожен, зокрема, став миліший Моєму Серцю, і Я дякую всім тим, які у своїх сім’ях оживили молитву» (28.03.1985).
Вона бажає, щоб ми разом молилися Розарій у наших сім’ях. Розарій, як молитва за мир, є водночас молитвою сім’ї і за сім’ю. «Сім’я, яка молиться разом, залишається єдиною. Сім’я, яка разом молиться Розарій, відтворює щось із атмосфери дому святого сімейства в Назареті: її члени ставлять Ісуса в центр, вони поділяють Його радощі та скорботи, покладають у Його руки свої потреби та плани, вони черпають у Ньому надію і сили йти далі» (Іван Павло II, енцикліка “Rosarium virginis Mariae”).
Небесна Матір каже нам, що нинішня сім’я кровоточить. «Через Розарій відкрийте Мені своє серце – і Я зможу вам допомогти» (25.08.1997). «Кожен день моліться Вервицю, той вінець квітів, який Мене як Матір напряму пов’язує з вашими болями, стражданнями, бажаннями та надіями» (02.09.2019).
Сімейна молитва має бути як ранковою, так і вечірньою. Уранці в молитві ми входимо в день разом із Господом і просимо, щоб Він нас провадив, благословляв і захищав. Ранкова молитва включає в себе роздуми над Євангелієм на сьогоднішній день; ми маємо читати його вголос. Марія вчить нас класти Біблію на видному місці, щоб вона супроводжувала нас, коли ми виходимо з дому, і зустрічала нас, коли повертаємося додому.
Через молитву й читання Святого Письма Ісус народжується в наших серцях і сім’ях. Марія зустрілася з Богом у молитві, прийняла Його слово, зберегла його у Своєму серці й принесла його іншим у служінні ближнім. В Адвенті ми бачимо, як вона поспішає до Айн-Карему, щоб допомогти Своїй родичці Єлизаветі.
«У Божому Слові Марія – як у себе вдома, звідси Вона цілком природно виходить і сюди ж повертається. Вона говорить і думає згідно з Божим Словом; Слово Боже стає Її словом, і Її слово народжується з Божого Слова. Ба більше, саме так виявляється, що Її думки співзвучні з Божими думками й що Її воля полягає в тому, щоб бажати того, чого бажає Бог» (Апостольське повчання Verbum Domini, 28).
Ми теж входимо в день, як і Вона, з Ісусом у серці, навчені Його словом і сповнені рішучості нести його всім, кого зустрічаємо.
Вечірня молитва має бути подякою за все, що Господь дав нам протягом дня. Дякуючи, ми відкриваємо, що все, що маємо, походить від Нього.
Увечері важливо робити іспит сумління, озирнутися на те, що сталося впродовж дня. Спочатку подякуймо за добре, а потім згадаймо й те, що не було добрим. Попросімо у Господа прощення, пробачмо й попросімо прощення в членів сім’ї.
«Нехай молитва буде для вас життям. Жодна сім’я не може сказати, що має мир, якщо не молиться. Тому нехай ваш ранок починається ранішньою молитвою, а вечір завершується подякою. Дітоньки, Я з вами й люблю вас, і благословляю, і хочу, щоб кожен із вас перебував у Моїх обіймах. Не можете бути в Моїх обіймах, якщо ви не готові молитися щодня» (25.08.1995).
13 грудня 1984 року, за тиждень до Різдва, Вона закликала : «Дорогі діти! Ви знаєте, що наближається час радості, але без любові ви нічого не досягнете. Тому насамперед почніть любити свою сім’ю, усіх у парафії, а потім ви зможете любити й приймати всіх, хто приїздить сюди. Нехай зараз цей тиждень буде тижнем, коли маєте навчитися любити».
Досконале зростання в любові починається тоді, коли ми вирішуємо любити найближчих людей у сім’ї. Звідти любов поширюється далі. Де є любов, там є Бог, там є мир, а це і є Різдво.
Молитва
Маріє, з Твоїх ніжних обіймів ми хочемо обійняти весь світ, усіх наших братів і сестер, які не мають того, що маємо ми. Просимо разом із Тобою і всіма, хто відгукнувся на Твій заклик до миру, щоб мир став сильнішим і переміг немир та ненависть. Ми молимося за припинення всіх воєн, особливо в Україні та на Близькому Сході. Нехай Ісус, Цар миру, якого ми очікуємо, народиться в серцях тих, хто приймає рішення про війну і мир. Ми ревно молимося за мир у наших серцях, сім’ях і в усьому світі. Амінь.