“Бог великий і велика Його любов до всього творіння. Тому моліться, щоб осягнути любов і доброту Божу. По доброті й любові Бога-Творця і Я з вами як дар. Бог вас безмежно любить, любить особливою любов’ю…” Стільки разів ми чули від Богородиці, що Бог прагне нашої любові.
Це звучить і в сьогоднішньому посланні: “Ісус вас любить аж до смерті на хресті”. Його любов шукає нашої любові й особливо зараз, у цей благодатний час Великого посту і в цьому святому році Милосердя. «Лазар — це образ Христа, який у ликах бідних жебрає нашого навернення. Лазар — це дана нам Богом можливість навернення, яку ми, можливо, не помічаємо», — закликає нас Папа Франциск.
Рішення лишається за нами. Від нас залежить, чим ми наповнимо благодатний час нашого земного життя. Святі, після того як пізнали Божу любов, наповнили своє життя любов’ю. Багатьма своїми досвідченнями дотику до Божої любові вони завдячують саме спогляданню хреста.
Святий Франциск плакав: “Любов не любима”. Свята Тереза Авільська, споглядаючи розп’яття, пережила своє глибоке щире навернення. Мати Тереза своїм місіонерським життям, повним діяльної любові, відповіла на заклик Ісуса з хреста: “Спраглий я”.
Якось святий Фома запитав святого Бонавентуру, з яких книг він черпає свої глибокі думки. Святий Бонавентура показав на хрест і сказав: «Ось моя бібліотека, де я навчився всьому, що знаю». Святій Фаустині Ісус сказав, що вона Йому найбільше буде подобається під час розважання Його Болісних Страстей. Вона сказала: “Завдяки цим розважанням багато світла спливає на мою душу. Хто хоче навчитися справжньої покори, хай розважає про Страсті Ісуса. Коли я розважаю про Страсті Ісуса, починаю розуміти багато речей, яких раніше не розуміла. Я хочу бути подібною до Тебе, Ісусе, до Тебе розп’ятого, замученого, упокореного”.
Якось ми запитали візіонерів про те, як Марія вчить нас більше любити Ісуса. Вони відповіли: “Вона закликала нас часто роздумувати над хресною дорогою і молитися під хрестом, з якого сходять великі благодаті”. Також вони поділилися тим, що якось Божа Мати з’явилася їм при дванадцятому стоянні хресної дороги на горі Крижевац, де Ісус умирає на хресті, і сказала їм: “Дорогі діти, вся земля є благословенна, особливо місце біля дванадцятої стації, де помер мій Син. Тому, дорогі діти, поцілуйте це місце, на якому ви стоїте на колінах”. Минулого посту Вона закликала нас молитися на колінах під хрестом славні таємниці Вервиці. А це є закликом бачити далі, бачити те, що слідує за хрестом”.
Небесна Мати, в Твоєму Серце беремо в руки хрест і просимо: «Господи, дай нам Свою любов…»
Богородиця часто закликала нас брати до рук хреста і з’єднувати свої страждання з Його стражданнями, бо тоді перемагає любов. Прийнятий хрест стає перемогою любові. Бог усе перемінює на добро для тих, хто Його любить. Маленькими повсякденними жертвами ми стаємо більш підготовленими до того, щоб заплатити ціну, яку заплатив Він. Ми здатні з любов’ю зустріти того, кого нам важко терпіти. Молімося про благодать і милість терпіти з любов’ю, відвідати й утішити засмученого. Наприклад, якщо хтось говорить про нас погано, принесемо це в жертву Ісусові, жертвуймо це за цю людину. Це і є наша маленька смерть з любові. Сокрушений погляд на хрест зміцнює нас у любові, а силу любити ми отримуємо в молитві.
Відповімо ж на заклик Богородиці з новим натхненням. Нехай нашою ціллю буде любов. Будемо просити про цей дар, який перевищує своєю цінністю всі дари. Тільки так ми будемо здатні відповісти на заклик Ісуса: “Коли хто хоче йти за Мною, нехай себе зречеться, візьме щодня на себе хрест свій і йде за Мною. Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає”.
Молитва:
Небесна Мати, в Твоєму Серце беремо в руки хрест і просимо: Господи, дай нам Свою любов. Допоможи нам відкрити серце для благодатей, які Ти даєш нам з хреста. Обдаруй нас прагненням учитися страждати з любов’ю. Маріє, заступайся за нас, щоб жодне страждання не пройшло повз нашу увагу. Допоможи нам обійняти його і з’єднати зі стражданням Ісуса, щоб у твоїх планах миру перемогла любов. Амінь.