Архієпископ Альдо Каваллі, представник Папи у Меджуґор’ї – апостольський візитатор з особливою роллю для парафії Меджуґор’я. Нещодавно він відвідав Іспанію і дав там дуже цікаве радіоінтерв’ю, з якого видно, наскільки архієпископа торкнулася благодать Меджуґор’я.
Зокрема Альдо Каваллі зазначив, що це місце, де відбувається його особисте навернення, і закликав інших також приїжджати туди, щоб навернутися. Також він відповів на звинувачення, яке зазвичай закидають маріанським святилищам, – комерціалізацію, і сказав, що цього в Меджуґор’ї зовсім немає: «Переночувати в готелі в Меджуґор’є коштує 35 євро, у Римі стільки коштує піца».
– Чому Меджуґор’є змінює життя такої величезної кількості людей?
– Тому що це місце благодаті, як Лурд, Фатіма чи Кібехо в Руанді. Господь обирає те, що бажає Сам, і людей, які не чекають на Його втручання. Як у випадку з Дівою Марією в Назареті, на самому початку Божого задуму, так і в Меджуґор’ї чи Лурді не було нічого. Біблія навіть не згадує Назарет, бо це було маленьке село. Марія та Йосип були звичайними людьми, які хотіли одружитися, мати дітей та жити, як інші. Як і в Назареті, Господь втрутився в те, що відбувається в Меджуґор’ї, і тепер люди сотнями навертаються. Така безліч священників, які повертаються, щоб подякувати, молодих, які кажуть мені, що зважилися піти до семінарії, дівчат, які відчули покликання стати монахинями, подружніх пар та сімей, які зрозуміли, що мають кохати одне одного… Це Меджуґор’є.
– Оскільки це зараз Ваше місце перебування, як Ви самі сприймаєте духовність Меджуґор’я?
– Треба розуміти, що я, як і інші, перебуваю в процесі навернення. Багато єпископів відправляють сюди священників і мирян для навернення. У Меджуґор’ї люди змінюють своє життя. Але, щоб це стало можливим, існує одна чітка умова: вони мають прийти на молитву. Якщо люди два-три дні приходять на серйозну молитву, вони входять у стан глибокої благодаті. У туристичному сенсі тут немає пам’яток, які варто було б побачити. Якщо ви приїжджаєте тільки подивитися і більше нічого, то весь сенс втрачається.
– У травні 2019 р. Папа Франциск офіційно схвалив паломництва. Що це означає?
– Це означає, що Папа визнав, що це місце благодаті, тобто люди можуть приїжджати сюди в супроводі єпископа й священника. Під час тижня [фестивалю] молоді тут зібралося 30-40 тисяч молоді – у розпал літа, коли температура піднімалася до 40-45 градусів. Неймовірно! Вони молилися від світанку до заходу сонця. Вони провели п’ять днів духовного оновлення. Це були молоді люди, як усі інші, але тут вони знайшли місце, де хочуть молитися більше, де брали участь у Святій Месі, адорації, сповідалися і піднімалися з прощею на гори [ Подбрдо і Кріжевац]. Тим самим Святий Престол намагається цінувати благодать і духовність цього по-справжньому особливого місця. Тому Папа призначив пастирського адміністратора в парафії Меджуґор’є, апостольського візитатора. Місцевий єпископ, мостарсько-дуванський, відповідає за територію загалом, і все відбувається врівноважено й працює, як і повинно. Раз на рік я відвідую Папу Франциска, щоб поговорити з ним про Меджуґор’є. Він щасливий, що люди моляться в такому діалозі та спілкуванні, яке виникає між Господом і нами.
– Як Ви думаєте, чи будуть явління врешті-решт визнані?
– Не знаю. Але що я знаю, це те, що торік – після ковіду – Меджуґор’є відвідало мільйон людей. Ми не хочемо спонсорів і публічності, бо маємо зберегти благодать цього місця. Якщо візьме гору торгівля, це більше не буде місце благодаті. Дві цілком визначені основи цього місця – це благодать і перспектива. Господь дає нам благодать, хоча ми на неї не заслуговуємо, і дивиться на нас у перспективі, а це означає, що Він знає, чим ми можемо стати. Це Господь. Люди в Меджуґор’ї змінюють своє життя.
– Ви говорите про мільйон тих, хто приїжджає. Чи очікуєте ви такої самої кількості і цього року?
– Думаю, їх буде більше. За ці тижні я бачив десятки тисяч людей. Ми дуже ретельно виконуємо свої обов’язки, щоб усе було зроблено правильно. Парафія організовує все, чим ми займаємося: Месу, адорацію, сповідь, Розарій, підйоми на пагорби – усе, як у святині, але водночас і як у будь-якій іншій парафії. Ми робимо все дуже ретельно: гарно співаємо, як слід служимо, як слід проповідуємо, усе чисто й добре. Так передається віра.
– Чи можете ви описати нам Меджуґор’є?
– Меджуґор’є – це святе місце, яке поки що не оголошено святилищем. Тут знаходиться церква шістдесятих років, звичайна, чиста й красива, що вміщає 500 осіб. У нас є зал на 800 осіб, який побудований двадцять п’ять років тому й носить ім’я св. Івана Павла II. За церквою знаходиться відкритий простір, заставлений лавками, які можуть вмістити сім тисяч осіб. Також у нас є простір Воскреслого Христа. Люди дуже багато моляться на відкритому просторі, де проводяться адорації і, незважаючи інколи на негоду, ніхто не скаржиться. Тут є і готелі, якими керують цілі сім’ї, і також магазини сувенірів. Усе поруч. Інцидентів не буває, оскільки все це збудували місцеві жителі. Меджуґор’є – свідчення опору вірою в часи комунізму, коли віряни зазнавали переслідувань, убивств та ув’язнення. Візіонери, які часто відвідували церкву, захищали це місце, ризикуючи власними життями.
– Чи можна сказати, що Меджуґор’є не загрожують виклики комерції?
– Готель із повним пансіоном коштує 35 євро на день – стільки мені обходиться піца, коли я буваю в Римі. Працюють цілими сім’ями, і оплата невелика. Але вони завжди відкриті. Продаються і сувеніри, але це нормально, бо їм треба жити. Торгівля – це торгівля, без сумнівів, але місце це не комерційне.
– Чи можете сказати нам щось про послання?
– Наприкінці кожного місяця приходить одне послання, яке отримує Марія Лунетті. Трохи згодом послання перекладають, а містять вони добрі речі, на кшталт порад, що треба причащатися, регулярно ходити на сповідь чи молитися за мир… Такими є послання. Церква не може їх офіційно коментувати доти, доки їх вивчає комісія.
– Велике вам спасибі, ми дуже вдячні, що змогли дізнатися більше про цю духовну традицію!
– Дякую! Усім вам бажаю всього найкращого, жити в мирі, і нехай Господь завжди благословляє вас, а Божа Матір завжди супроводжує вас!