Слава Ісусу Христу і Марії!
Мене звуть Марек, мені 25 років. Починаючи приблизно з 12 років, я міг бачити, що Мати Ісуса і моя веде мене до Свого Сина. Спочатку через салезіанців, потім через чування і нарешті через Меджуґор’є, де я дуже чітко відчув Божий дотик любові та присутності Діви Марії.
У той час, коли в моєму серці горіло прагнення до духовного шляху з Богом, я усвідомлював також і певну відповідальність та хотів допомогти моєму старшому братові, залежному від наркотиків, алкоголю, який не бачив сенсу в житті. Після місяців підготовки до спільноти «Ченаколо» у 2018 році врешті прийшла його відмова від спільноти. Я відчував, що й для мене спільнота може бути хорошою «школою життя» і, бажаючи зберегти довіру батьків до спільноти, я поїхав туди у вересні 2018 року задля здобуття досвіду. За рік мого перебування у спільноті, я побував у двох домах спільноти і в Словаччині і у Хорватії, відповідальні за спільноту мені сказали, що Ґоспа (Богородиця, як її називають місцеві жителі) «хоче, щоб я був у Меджуґор’ї». Я планував поїхати в Меджуґор’є, коли закінчиться мій досвід у спільноті, але я собі не уявляв цього таким чином. Нарешті через 5 місяців біля Цариці миру я вирішив перейти до спільноти «Світло Марії», де провів один прекрасний місяць у 2017 році.
Тут близько Богородиці в спільноті, яка живе в дусі Маріїних послань та молиться за здійснення планів миру у світі та за Її наміри, у мені знову прокинулося бажання бути апостолом любові Марії. Після всього двох прекрасних тижнів із Господом Ісусом та Марією я переживаю в серці навіть у цій складній ситуації, у якій ми сьогодні знаходимося, у боротьбі з епідемією, багато радості та миру. Через спільноту я усвідомлюю, що наша відповідальність – молитися за спасіння та захист світу. У покорі та у співпраці зі святою Церквою й державними органами сьогоднішня ситуація є особливим запрошенням до молитви за цілий світ. Як ніколи раніше, зараз настав час з усією серйозністю прийняти послання нашої дорогої небесної Матері та втілити їх у життя. Богородиця нам говорить: «Діти Мої, не можете бути щасливими, якщо не любите одне одного, якщо не маєте любові в кожній ситуації й у кожному моменті свого життя. І Я як Мати через любов приходжу до вас, щоб вам допомогти пізнати правдиву любов, пізнати Мого Сина. Діти Мої, у моменти неспокою й зречення ви лише шукайте обличчя Мого Сина. Ви лише жийте Його словами й не бійтеся. Як і Мій Син, і Я кажу вам: любіть одне одного, бо без любові нема спасіння».
Багато лікарів, помічників, священників, волонтерів наражаються на небезпеку задля блага інших. І це є та любов і жертва за Христовим прикладом, яка приносить мир, надію та світло в серця, де ці чесноти погасли. Час, коли треба перестати панікувати й переживати, час, коли треба наблизитись до Небесного Отця і через Марію віддатися до Його рук.
Цими днями мені довелося повернутися до Словаччини на карантин, де я спільно переживаю спокійні моменти в одній квартирі з людьми зі «Світла Марії». Я справді відчуваю правду Ісусових слів: «бо де двоє або троє зібрані в моє ім’я, там я серед них» (Мт. 18:20). У Маріїних словах, якими Вона часто нас запрошує: «Дорогі діти, моліться, моліться, моліться», – я залишаюся з’єднаним із нашою небесною Мамою та Її Сином у молитві й віддаю Їй кожного дня цей серйозний період, у якому проживаємо, за здійснення Її планів миру та перемогу Її Непорочного Серця. Зокрема, віддаю Їй хворих, умираючих, Церкву, лікарів та всіх тих, хто будь-яким чином допомагає подолати цей вірус.
Не всі ми можемо боротися за добро таким захоплюючим способом, але всі ми можемо взяти до рук зброю – святий розарій, залишатися об’єднаними в молитві й тим самим допомагати собі та особливо тим, хто цього найбільше потребує. Святий апостол Павло говорить: «Гадаю бо, що страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави, яка має нам з’явитися» (Рим 8:18). Бог тебе любить і Бог тебе потребує. Він хоче мати кожного з нас на небі.
Нехай вас усіх, за заступництвом Цариці миру, благословить і наповнить миром Бог Отець, Син і Дух Святий!
Марек
Бажаю бути Маріїним апостолом
