Тут я… (Своїм досвідом діляться учасники реколекцій посту, молитви, тиші з Латвії й Литви)

smua

7 років ago

ТУТ Я… «…отримала відповідь на питання: як допомогти своїм невіруючим друзям, що конкретно потрібно зробити для цього? Тому що я б хотіла їм розповідати про Бога, наблизити їх до Нього, але помітила, що це ніколи не спрацьовує. Тому в мене було питання до Бога: як це робити? І тут завдяки священику (отцю Марінко), молитві, Святому Письму я отримала відповідь, що це можливо через любов й терпіння. Що нам треба просто показувати приклад своїм життям…» (Вікторія)

ТУТ Я… «…усвідомила цінність ран Ісуса. Як багато в них любові, і як ранами Він може зцілити наші» (Інта)

ТУТ Я… «молився й питав: кому ще я повинен пробачити? За кого ще потрібно молитися, щоб Бог дав мені більше любові до цієї людини? І тут прийшла відповідь: ну як кому? Собі! А собі ти пробачив? Бог тебе простив, Божа Мати тебе любить, а ти – чому ти себе не любиш? А тут іще й послання 25-го числа зі словами «радість Божа наповнить ваші серця». Це саме те, що мені потрібно було почути, бо в моїм серці дійсно не було радості, але був біль. А тепер там радість, там мир і спокій…» (Володимир)

ТУТ Я… «знову полюбив своє покликання – бути священиком. Щоразу, коли сюди приїжджаю, усвідомлюю, що це був правильний вибір у моєму житті. І я люблю це покликання. Так само, як і сповідь. Я не можу поїхати з Меджуґор’я, не посповідавшись. Меджуґор’є – це таке місце, де неможливо побувати й не очистити своєї душі» (отець Анджей)

ТУТ Я… «зрозумів, що адорація – для всіх людей, тому що в Ісуса дуже великі руки, аби обійняти всіх» (Алдіс)

ТУТ Я… «краще зрозуміла, що таке Святе Письмо. Не знала багато чого про нього. Про прощення – що потрібно прощати за будь-яких обставин. Я хочу порадити й іншим людям приїжджати на цей семінар, аби більше пізнати Ісуса» (Феліціта, 12 років)

ТУТ Я… «коли піднімалися на гору Кріжевац, щось відбувалося в моєму серці. Це Ісус був у моїм серці. Коли наступають якісь труднощі, тоді Він приходить. На Кріжеваці я відчував, що Він ніби говорить: «Не здавайся, піднімайся далі». Я жертвував цю молитву за свою бабусю Ніну. Вона недавно зламала ногу… Щороку ми з сім’єю приїжджаємо до Меджуґор’я. Нам це допомагає – у відносинах, у всьому. Все стає краще» (Язеп, 8 років)

ТУТ Я… «збагнула, що від хреста нікуди не подітися, він залишиться зі мною, але треба взяти його з любов’ю – і тоді він стане легшим…» (Ромуалда)

ТУТ Я… «…може, й не повністю, але все ж переміг самого себе. Особливо щодо посту. Тут я відчув святість посту. Виявляється, не все так страшно, як здавалося. Можна не лише один день на хлібі й воді прожити, а цілих п’ять! Цей семінар є найкращою школою для подальшого життя – як дотримуватися постів…» (Юрій)