Двадцять сьомий день
В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.
Прийди, Святий Духу, прийди, через могутнє заступництво Непорочного Серця Пречистої Діви Марії, Твоєї найулюбленішої обручниці! (3х)
Євангеліє від Луки (Лк 9, 46-50)
46 Одне спало їм на думку: Хто з них буде найбільший? 47 Ісус, знаючи думки їхніх сердець, узяв малу дитину, поставив її біля себе 48 і сказав їм: “Хто приймає цю малу дитину в моє ім’я, той мене приймає; а хто мене приймає, той приймає того, хто мене послав, бо хто найменший поміж усіма вами, той – великий.” 49 Озвався Йоан і каже: “Наставниче, ми бачили одного, що твоїм ім’ям виганяв бісів, і ми йому заборонили, бо він не ходить з нами.” 50 Ісус же сказав до нього: “Не бороніть, бо хто не проти вас, той з вами.”
СТАТИ ДИТИНОЮ В ОЧАХ ІСУСА
Молімося про глибоке бажання подобатися Ісусові та дитячу простоту.
- Уявлю собі, що стою серед апостолів. Вони розмірковують, хто з них є найбільшим. Ісус проникає в думки Своїх учнів. Він знає, що ховається в їхніх серцях, як і про їхні бажання (вв. 46-47).
- Спробую спонтанно зануритися у своє внутрішнє “я”, щоб разом з Ісусом поглянути на свої бажання і думки. Що найбільше займає моє внутрішнє “я”? Які відчуття виникають у мені, коли думаю про цінність свого життя? Чи не порівнюю я себе з іншими, не конкурую з ними, не заздрю їм?
- Зверну увагу на реакцію Ісуса, Який раптом опиняється з дитиною посеред групи чоловіків. Уявлю їхні обличчя, здивовані через поведінку Вчителя. Прислухаюся до слів Ісуса: “Хто приймає цю малу дитину в Ім’я Моє, той Мене приймає” (в. 48).
- Поміркую, що Ісус звертається цими словами до мене. Уявлю, як Він стоїть переді мною, обіймаючи малу дитину. Цією дитиною є сам я. Він приймає мене й тулить до Себе. Він хоче показати, що приймає мене з любов’ю.
- Прийняття своєї малості й безпорадності допоможе мені притулитися до Ісуса, де я зможу віднайти свою справжню гідність (в. 48). Хворе почуття величі й потреба в заслужити її “власними руками” не дозволять мені відчути обійми Ісуса. Тоді я не побачу, ким я є в Його очах.
- Попрошу Ісуса дозволити мені досвідчити дитячу безпорадність у Його обіймах. Які внутрішні відчуття пробуджуються в мені, коли намагаюся знайти себе в обіймах Ісуса? Що мені в цьому допомагає, що заважає?
- Приведу до Ісуса знайомих мені людей, які не ходять разом з Ісусом. Поміркую, що вони так само, як і я, належать Ісусові (вв. 49-50). Він приймає їх у Свої обійми – так само, як мене. Він навчає мене поважати їх і любити. Зверну увагу на їхні природні дари й доброту. Чого я можу навчитися від них? Помолюся за них.
В школі Богородиці
Марія здобула серце Бога Своєю малістю. Він побачив смиренність Марії, і Вона стала найбільшою серед людей, а тих, хто хотів бути найбільшим, присоромив і скинув з престолів. Коли сила Святого Духа зійшла в Її життя, Вона величала Бога за те, що Він чинить велике з малими. Її історія духовно повторюється в житті кожного, хто обирає Її шлях святості. Марія вчить нас бути малими дітьми. Її роль полягає в тому, щоб ми прославляли Бога в нас і через нас, як це було в її житті.
Послання, 2 грудня 2008 року – Мір’яні Солдо
“Дорогі діти! У цей святий час радісного очікування Бог вибрав вас, малих, щоб здійснити Свої великі задуми. Діти Мої, будьте смиренні. Через ваше смирення Бог Своєю мудрістю із ваших душ створить вибрану оселю. Будете її освітлювати добрими ділами – і так з відкритим серцем дочекаєтесь народження Мого Сина у всій Його великодушній любові. Дякую вам, дорогі діти”.
Маріє, наша Мати, Мати дітей, з радістю і вдячністю прибігаємо до Твого Серця і просимо Тебе, щоб Ти зробила нас зовсім маленькими. Ми прагнемо бути Твоїми улюбленими дітьми, які в усьому покладаються на Тебе. Дякуємо Тобі за пізнання, що належати до Тебе – це бути як дитина в обіймах Ісуса.
Молитва посвяти Ісусові через Марію
Пресвята Діво Маріє, сьогодні перед Тобою й у Твоїх руках відновлюю та підтверджую обітниці святого Хрещення.
Назавжди відрікаюся сатани, усіх його діл, а посвячуюся Пресвятому Серцю Ісуса Христа. Хочу нести свій хрест і наслідувати Христа по всі дні свого життя, згідно з волею Небесного Отця.
О Маріє, перед лицем усього небесного двору й цілої Церкви посвячуюся Твоєму Непорочному Серцю. Будь моєю Матір’ю і Царицею. У повному підпорядкуванні й любові Тобі віддаю й посвячую своє тіло та душу, своє майно, видиме й невидиме, плоди своїх добрих діл, минулих, теперішніх і майбутніх, залишаючи за Тобою всеціле і повне право розпоряджатись мною й усім, що мені належить, по Твоїй благій волі, задля більшої слави Божої тепер і навіки. Амінь.
Благословення священика