14 грудня 2025 ІІI Неділя Адвенту, рік А

smua

2 місяці ago

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.

Прийди, Святий Духу, прийди, через могутнє заступництво Непорочного Серця Пречистої Діви Марії, Твоєї найулюбленішої обручниці! (3х)

Євангеліє від Матея (Мт 11, 2-11)

2 Почувши у в’язниці йро діла Христові, Йоан послав його спитати через своїх учнів:

3 “Ти той, що має прийти, чи іншого маємо чекати?”

4 У відповідь на це Ісус сказав їм: “Ідіть і сповістіть Йоана про те, що чуєте й бачите:

5 Сліпі бачать і криві ходять; прокажені очищуються і глухі чують; мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Новина.

6 Щасливий, хто через мене не спотикнеться.”

7 Тоді, як ті відходили, Ісус почав говорити людям про Йоана: “На що ви вийшли подивитися в пустиню? На тростину, що її колише вітер?

8 На що ж вийшли подивитись? На чоловіка, одягненого в одежу м’яку? Таж ті, що носять м’яку одежу, сидять у царських палацах.

9 Чого ж тоді вийшли? Побачити пророка? Так, кажу вам, і більше, як пророка.

10 Це той, що про нього написано: Ось я посилаю мого посланця перед тобою, що приготує тобі дорогу перед тобою.

11 Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Йоана Христителя; однак найменший у Небеснім Царстві більший від нього.

Довіряти

Молимося за благодать досвідчувати близькість Ісуса в болісних випробуваннях.

Спробую увійти в те, що переживає Йоан Хреститель. Він у в’язниці, бо сміливо говорив правду й докоряв злу. Усвідомлю, що в цій драматичній ситуації він не перестає чекати на Ісуса. Він не зосереджується на власній долі чи стражданні. Найважливіші питання і прагнення його життя не змінюються навіть у в’язниці (2–3).
Усвідомлю, що Йоан, незважаючи на те, що провадив життя молитви та умертвлення, не був позбавлений сумнівів у вірі. Він не приховує своєї непевності. Які питання я хотів би поставити Богові? Які сумніви віри найбільше мене турбують? Чи визнаю я їх у молитві?
Скажу Ісусові, що турбує мене найбільше або що викликає в мені найбільший спротив щодо віри. Висловлю передусім ті сумніви, в яких досі не наважувався перед Ним зізнатися.
Ісус не дивується питанням великого пророка і не обурюється ними (4–5). Він не залишає без відповіді й мої запитання. Але відповідає по-своєму. Чи намагаюся я пізнавати Ісуса у щоденних знаках? Чи вмію помічати малі й великі чуда, які Він творить посеред буденних подій заради мене?
Уважно слухатиму Ісуса, який своїми словами підтверджує Йоанову місію і хвалить його поставу (7–11), його рішучість, скромність і покору. За які добрі риси міг би Ісус похвалити мене, а за що мені було б соромно?
У завершальній розмові щиро проситиму Ісуса допомогти мені вірно виконати моє життєве покликання. Пригадаю перед Ним свої найбільші труднощі й повторюватиму: «Ісусе, довіряю Тобі!»

В школі Богородиці

Марія питала, коли не розуміла, але завжди довіряла Богові.

Послання Богородиці, Цариці миру, 25 травня 1992 року
«Дорогі діти! І сьогодні вас закликаю до молитви, щоб через молитву ви ще більше наблизилися до Бога. Я з вами й хочу вас усіх повести дорогою спасіння, яку вам дає Ісус. Із кожним днем Я до вас ближче й ближче, незважаючи на те, що ви не усвідомлюєте цього та не хочете визнати, що молитвою ви мало пов’язані зі Мною. Коли для вас настануть випробування та проблеми, тоді кажете: «Боже! Мамо! Де Ви?» А Я лише чекаю на вас, щоб Мені сказали своє ТАК, щоб Я принесла його Ісусові, щоб Він обдарував вас своєю благодаттю. Тому прийміть ще раз Мій заклик і почніть знову молитися, доки молитва не стане для вас радістю. А тоді ви відкриєте, що Бог є Всемогутній у вашому щоденному житті. Я з вами й чекаю на вас. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик».

Маріє, моя Мати, навчи мене переживати кожне болісне випробування так, як переживала його Ти — у тиші, у довірі та мирі серця. Допоможи мені довіряти. Амінь.

Молитва посвяти Ісусові через Марію

Пресвята Діво Маріє, сьогодні перед Тобою й у Твоїх руках відновлюю та підтверджую обітниці святого Хрещення. Назавжди відрікаюся сатани, усіх його діл, а посвячуюся Пресвятому Серцю Ісуса Христа. Хочу нести свій хрест і наслідувати Христа по всі дні свого життя, згідно з волею Небесного Отця.

О Маріє, перед лицем усього небесного двору й цілої Церкви посвячуюся Твоєму Непорочному Серцю. Будь моєю Матір’ю і Царицею. У повному підпорядкуванні й любові Тобі віддаю й посвячую своє тіло та душу, своє майно, видиме й невидиме, плоди своїх добрих діл, минулих, теперішніх і майбутніх, залишаючи за Тобою всеціле і повне право розпоряджатись мною й усім, що мені належить, по Твоїй благій волі, задля більшої слави Божої тепер і навіки. Амінь.

Благословення священика