Хто любить Богородицю, не може залишитися байдужим, читаючи це послання. Тому що ніщо не приносить більшого болю, як бачити страждання тих, кого любиш, – писала свята Мала Тереза.

Найбільшим болем є втрата вічного життя на небесах. Діва Марія ділиться з нами Своїм болем, коли говорить нам, що Її Непорочне Серце кровоточить, коли бачить нас у гріху чи в гріховних звичках. Відкриває нам своє материнське серце. Звіряється нам, очікує на нашу співпрацю й відповідь.

…Найбільшим болем є втрата вічного життя на небесах…

Що можемо зробити, щоб потішити Її? У духовний спосіб – можемо Їй з довірою сказати: «Мамо, не сумуй, ми хочемо тобі допомагати».

Звичайно, найбільшу радість ми принесемо Їй тоді, коли вирішимо боротися проти гріха. За свідченням візіонерів, приносимо Їй велику радість і тоді, коли молимося за Її наміри, за те, що Вона вважає найнеобхіднішим. Небесна Мама бачить із небес, хто найбільше з Її дітей потребує конкретної благодаті. Прикладом відданості за спасіння душ є святі, які переживали глибокі стосунки з Дівою Марією. «Здобути світ для Христа через Непорочну» – таким було гасло Максиміліана Кольбе. Про довірливу співпрацю з Дівою Марією в порятунку душ ми можемо багато навчитися з життя Івана-Павла II і Матері Терези.

Марія нас потребує й часто про це говорить: «Любов’ю Мого Сина і Моєю любов’ю прагну привести всіх заблудлих дітей до моїх материнських обіймів і вказати їм дорогу віри. Діти Мої, допоможіть Мені в Моїй материнській боротьбі й моліться зі Мною, щоб грішники пізнали свої гріхи й щиро каялися».

…скільки добра ми можемо зробити кожного дня…

У Фатімі Діва Марія також сказала: «Моліться, багато моліться й приносьте жертви за грішників, бо багато душ іде до пекла, тому що ніхто за них не жертвує й не молиться».

У той час, як Жасінта була стурбована «тільки думкою навернення грішників і охороною душ від пекла, Франциск думав тільки про те, як потішити нашого Господа й Діву Марію, тому що Вони здавалися йому дуже сумними».

Невідкладний заклик Марії під час об’явлень у Фатімі перегукується з поcланнями минулих років і в Меджуґор’ї: «Співпереживайте зі Мною! Радію за всіх вас, які є на дорозі святості, і прошу вас, допоможіть своїм свідченням тим, які не знають, як свято жити».

«Багато Моїх дітей не мають надії, не мають миру, не мають любові. Вони шукають Мого Сина, але не знають, як і де Його знайти. Мій Син їм простягає руки, а ви їм допоможіть прийти в Його обійми. Діти Мої, тому мусите молитися за любов. Мусите багато, багато молитися, щоб ви мали якнайбільше любові, адже любов перемагає смерть і чинить так, щоб життя тривало».

…Наслідуймо Марію. Ми запрошені, незважаючи на кровоточивість серця, приносити радість і надію…

Із кровоточивим серцем і, без сумніву, з великим болем Вона все одно продовжує давати нам послання надії. Знову звертає наш погляд від земного до вічного. І в цьому наша небесна Мама є нам утіхою та прикладом. Її любов до нас поруч із нашою людською є непорівнянна. Любов Марії – це Божа, безмірна любов. Коли кровоточить наше серце, коли страждаємо, зазвичай ми зосереджені на собі. Біль затьмарює наше обличчя. Марія є для нас прикладом. Незважаючи на біль, відразу пробуджує нас і закликає, щоб наші «серця були надією й радістю для всіх тих, які далеко». У своєму болю думає про нас і втішає нас: «Нехай мій заклик буде бальзамом для ваших душі й серця». Наслідуймо Марію. Ми запрошені, незважаючи на кровоточивість серця, приносити радість і надію. У маленьких і великих болях повсякденних днів умираймо для себе. Впевненість у тому, що коли жертвуємо з любов’ю в Її намірах і то найменше страждання, може і в тих найтяжчих хвилинах викликати на обличчі усмішку, якою здобуваються душі для неба. Приносьмо все як жертву за Її наміри.

«Славте Бога-Творця, Який вас любить і закликає до вічності. Діточки, життя коротке, використайте цей час для творення добра», – продовжує далі Діва Марія. Тут іде мова про щось дуже важливе, про наше життя й життя наших ближніх. Будьмо старанними та винахідливими, в тому скільки добра ми можемо зробити кожного дня. «Підняття шпильки з любов’ю може навернути людину. Яка велика таємниця! Тільки Ісус може дати нашим учинкам таку цінність», – заохочує нас Свята Тереза від Дитятка Ісуса.

Розпочався травень – час, який належить винятково Діві Марії. Даруймо Їй усі дні цього місяця. Жертвуймо Їй наші молитви, робімо добрі вчинки в намірах Богородиці.

Молитва:

Небесний Отче, дякуємо Тобі за цей час благодаті, в якому нам знову й знову даруєш Марію. Так бо Тобі до вподоби. Ти бажаєш бачити Марію на землі, але водночас, щоб Вона не покидала неба. Хочеш Її бачити в нас. Зішли на нас Свого Святого Духа, нехай Він у нас безупинно діє, запалюючи все більше бажання бути схожими на Неї. Прийди, Святий Духу, прийди, через могутнє заступництво Непорочного Серця Пречистої Діви Марії, Твоєї найулюбленішої обручниці. Перемінюй нас, формуй нас, зроби нас подібними на Твою наречену – в молитві, в служінні, у несенні радості та надії всім, хто далеко. Амінь.