Богородиця не перестає говорити. І це послання утверджує нас у правді, що Богородиця є присутня між нами та з нами. Вона присутня з нами, в наші часи, через тривалість своїх об’явлень тут, у Меджуґор’ї. І то не тільки сьогодні, але присутність Мами Марії з нами є від початку Церкви. Безліч Богородичних святинь по світу свідчать про її духовну присутність між нами. Марія є початком кращого світу тут між нами. Вона наша захисниця, заступниця і посередниця благодаті. Ісус хоче відкрити нам очі, щоб ми пізнали її як свою маму і, як апостол Іван, прийняли її до «свого дому», у своє життя.

Марія жила на землі з поглядом спрямованим у небо. Її життя подібне до нашого. Вона пройшла дорогами життя, які від початку були вкриті тривогою й запитаннями: “Як буде? Як Ірод дізнався про народження дитини? Чому бажає дитя вбити? Як довго ми будемо змушені лишатися в Єгипті? Чи зможемо колись побачити втраченого сина? Що означають муки на Голгофі?” Все вкрите туманом. Де є Бог? Запитання, тільки запитання…

…Марія є початком кращого світу

тут між нами…

Що має робити мама перед тим безнадійним мовчанням? Злякатися? Ні. Впасти у відчай? Ні. Євангеліє тричі показує нам Матір, яка роздумує у своїм серці, пригадує давні слова і зіставляє їх із сумними подіями, що відбулися. Вона між мовчанням і темрявою шукає обличчя Бога.

Сама повинна була трудитися, щоби дбайливо зберегти в пам’яті всі події та слова, повинна була трудитися, щоб уважно над ними роздумувати в своєму серці, розсуджувала їх у дусі й безперестанку розважала. Саме так вона йшла життєвою дорогою: серед темних перешкод життя намагалася відкрити Божу волю і Божий план.

Марія була паломником віри, тому що не знала всього. В її житті реалізовується благословення, сказане святою Єлизаветою: «Блаженна ти, що повірила…» (Лк 1, 45). В Марії вбачаємо найсильніший приклад нашої віри. Вона є, на нашій дорозі віри, близько до нас. Тому може нам

сказати: «Діти мої, йдіть за мною. Я сама пройшла ті шляхи в темних ночах та ночах без зірок. Зробіть і ви те, що зробила я: віддайтеся Божому мовчанню й переможете страх, темряву і ніч. » Блаженні ті, що серед темної ночі вірили у світло”

В її житті всі спокуси закінчувалися поглибленням довір’я. Вона, переходячи через стільки спокус, ніколи не зрадила Бога. Божий ідеал реалізувався в її житті так, що вона стала шедевром Бога, найдосконалішим втіленням Божих планів. Ми створюємо розрив між вірою і життям, між нашими словами і ділами, між ідеалом і його реалізацією. Внаслідок випробування віри ми йдемо або назад, або відходимо. У цьому сенсі, Марія пробуджує у нас гризіння совісті.

 …Блаженні ті, що серед

темної ночі

вірили у світло…

Марія, яка нам служить як приклад посвячення Богу з довір’ям, може бути названа Мати Божа прийняття або Мати Божа посвячення Богу, тому що постійно казала Богу: «Нехай буде так як бажаєш.»

Точно, що Бог не хоче війни і ненависті, що з кожним днем все більше і більше поширюється навколо нас. Це не є плодами учнів Ісуса, але тих, які не належать Ісусу і Його Матері. Богородиця нам вказує шлях. Вона закликає нас, щоб знову розбудити в собі надхнення до молитви, за допомогою якої стаємо ближчими і більш подібними до Бога, який є єдиним джерелом любові та миру.

Прислухаймося до заклику Матері, щоб самим досвідчити силу Бога, який бажає знову даруватися нам і провадити нас дорогами життя, а не ненависті та війни.

Молитва

Діво Маріє, Царице Миру, звертаємося до Тебе, що являєшся тут в Меджуґор’ї, як Мама і Цариця Миру. Ти прийшла на руках з Ісусом – Царем Миру. Він єдиний є нашим миром. Одним з перших Твоїх слів були слова: Мир, мир нехай буде між людиною і Богом, і між людьми. Прибігаємо до Тебе, Мамо Миру, випроси нам мир. Мир нашим серцям, мир нашим думкам, мир нашим бажанням. Тобі віддаємо всі серця, в яких панує неспокій та ненависть. Тебе просимо, Царице Миру, випроси мир всім народам , в яких є війна. Випроси мир всім серцям які перебувають в страсі. Нехай запанує мир який приходить від Господа і який Він дає всім, що його шукають і просять.

О. Любо Крутович