Що відбувається, коли відчиняються двері нашого серця для Божої любові? А що відбувається, коли ми прив’язуємося до землі та земних речей? Про це каже нам сьогодні Божа Мати.
Перед нами існує два результати: надія, мир, любов або катастрофа – сатана, який жбурляє нами, як вітер морськими хвилями. Дім на скелі й дім на піску. Рішення за нами. Небесна Мати знає, що в нас нема достатньо пізнання, аби відразу помітити пастки земних радощів.
Вона знає, що ми не завжди приймаємо правильне рішення. Вона допомагає, нагадує нам. Церква називає Її “Матір’ю доброї поради”. У своїх посланнях Вона каже: “Небесний Отець дав вам свободу самим вирішити й самим пізнати”. “Хочу вам допомогти. Знаєте, що люблю вас безмірно. Але Бог дав усім свободу, яку Я з любов’ю поважаю, і схиляюсь у своїй покорі вашій свободі”. “Дорогі діти, де б ви не були, тільки молитвою ви зможете перемогти будь-який вплив сатани. Я з вами, але Я не можу позбавити вас свободи”.
Святий Бернард описує силу заступництва Діви Марії: “Хто б ти не був, якщо ти усвідомлюєш, що в непостійності цього світу ти скоріше метаєшся серед бур і гроз, ніж ступаєш по землі, – не відводь погляду свого від сяяння цієї зорі, якщо не хочеш, аби тебе поглинула буря! Якщо піднімаються вітри спокус, якщо наштовхуєшся на скали випробувань, – подивися на зорю, заклич Марію. Якщо б’ють у тебе хвилі гордині, марнославства, лихослів’я, ревності,- подивися на зорю, заклич Марію! Якщо гнів, зажерливість чи тілесні спокуси розкачують човен душі, – дивися на Марію. Якщо вражений безмірністю гріхів, збитий з пантелику нечистотою совісті, тремтячий від жаху в очікуванні на суд, ти починаєш занурюватися в безодню смутку і відчаю, – подумай про Марію. В небезпеках, у труднощах, у сумнівах – думай про Марію, закликай Марію. Нехай не віддаляється Вона від вуст твоїх, нехай не віддаляється від серця твого; і щоб заручитися Її молитовною підтримкою, не нехтуй прикладом Її життя. Слідуй за Нею, не заблукаєш; просячи Її, не впадеш у відчай; думаючи про Неї, не помилишся. З Її підтримкою не впадеш, під Її захистом не злякаєшся, під Її керівництвом не змучишся, з Її милістю досягнеш цілі, і таким чином на собі пересвідчишся, що справедливо сказано: Ім’я ж Діві – Марія”.

Заклик Марії: “Відчиніть двері серця, аби у вашому серці зростали надія, мир і любов, яку дає Бог”, – це заклик до молитви. Це заклик зупинитися для усамітнення, як чинив Ісус після напруженого дня, серед усіх справ, уночі, раннім ранком, у стражданні, у успіху та неуспіху. Ми покликані безперервно молитися й не занепадати духом.
Любов – це ключ, яким відмикають двері серця. А Бог – це любов,- каже нам апостол Йоан. Тільки Він знає, що знаходиться скрито за дверима нашого серця. Ми часто й самі не знаємо, що там. Сумніваємося, втрачаємо надію, не бачимо сенсу. Тільки Він єдиний здатен відповісти на наші питання, показати правильний напрям, утішити, підбадьорити. Дозвольмо Богові звертатися до наших сердець. Бо лише Він має слова вічного життя.
Марія знає силу віддання себе Богові в молитві. Вона вчить нас крок за кроком відкривати серце Господеві, будувати з Ним постійні щирі, дружні стосунки. Вона каже нам: “Відкрийте своє серце і віддайте Богові свій час, аби Він став вашим другом. Коли встановиться правдива дружба з Богом, жодна буря не зможе знищити його”.

Віра – це довірливі, дружні відносини з Богом – повірмо Тому, Хто любить нас. Росте й розвивається в молитві, читанням Божого Слова. Спостерігаючи приклад Марії, ми вчимося вірити, що щоб не відбувалося, наше життя в Божих руках і в Її серці, якому обіцяна Його перемога. Віддаймося в молитві Божій любові, аби ми ставали світлом Марії, Її відображенням, живучи Її посланнями, так як Вона цього хоче.
Молитва:
У Твоєму Серці, Маріє, хочемо відчиняти двері нашого серця Ісусові. Ти знаєш, як тяжко нам залишити земні турботи й сісти біля ніг Ісуса, як Марія з євангельської оповіді про Марту і Марію. Допоможи нам день у день вибирати благу частку. Навчай нас, Маріє, повністю віддаватися Господеві, аби ми всупереч усім внутрішнім битвам і бурям були в Ньому радістю для інших та прикладом свого життя. Амінь.

(Тереза Гажіова)