Протягом ювілейного року фатімських об’явлень ми спостерігали за явліннями Діви Марії у Фатімі та їх значенням в останньому столітті очима Святіших Отців. Кожен із них, не дивлячись на труднощі, старався відповісти на заклик Богородиці у Фатімі й передати Її послання народові Божому.

Період від початку ХІХ століття й до наших днів церковні історики та маріологи називають «ерою Марії». Що стало для цього причиною? З одного боку – ряд явлінь Марії в різних країнах Європи. Ось кілька прикладів: ХІХ ст. – Париж, Лурд, Ла-Салет; ХХ ст. – Фатіма, Борен, Баньо. З другого боку – швидкий розвиток учення Церкви про Божу Матір, у першу чергу – через Понтифіків.

У ХІХ й ХХ століттях Папи проголосили два догмати про Богородицю й написали багато енциклік про Неї. Європу переповнювали війни та революції, а разом із ними багато лженаук (атеїзм, лібералізм, релятивізм, секуляризм…) та гонінь на Церкву та Пап. Саме в цей час Діва Марія не залишає Своїх дітей у біді, а молитва Розарію та почитання Матері Божої, які найактивніше розповсюджують Святіші Отці, стали головним засобом у боротьбі зі злом.

«Через Марію з Петром до Христа!» – цей вираз відображає важливість особливого зв’язку апостола Петра і Марії, а також показує шлях, яким Господь веде Церкву.

Із розарієм у руках

У переддень ХХ століття Папа Лев ХІІІ у своїх енцикліках про Діву Марію та Розарій навчає: «Розарій – це найсильніша молитва. Силою її наділяє Сама Небесна Цариця. Це найкращий засіб у боротьбі проти лженаук у Церкві та суспільстві й перепрошення за образи Господа. Розарій – це вища школа віри й християнського спільнотового життя». Відголоски цього послання ми чуємо пізніше в об’явленнях у Фатімі.

Перерахуємо – за нашими спостереженнями – декілька конкретних заслуг, які Понтифіки з особливою вдячністю приписують Фатімській Діві.

На Другому Ватиканському соборі Марія отримала титут “Матері Церкви”. Він відображає найважливішу роль Фатімської Богоматері. І це може підкреслити кожен Папа ХХ і ХХІ століть.

Народ Божий із розарієм у руках і на чолі зі своїм пастирем, наступником Петра, через заступництво Небесної Матері став переможцем багатьох битв зі злом у війнах, революціях та катастрофах останніх двох століть.

Суть фатімських послань, відповідно до тлумачення Церкви, на сьогоднійшій день

Грішне життя людини є причиною багатьох бід. Знаком цього часу стали тоталітарні режими, які здійснювали масові злочини не лише проти християн, але й проти всього людства. Церква на чолі з Папою проходить свою тяжку Хресну дорогу гонінь.

Це символічний образ ХХ століття, описаний у таємницях, даних у Фатімі. Однак вони дають також і відповідь на цю ситуацію:

1. Заклик до покаяння та навернення. Адже людина завжди має вибір і може зважитися на добро.

2. Кров мучеників не залишається безслідною й отримує свою першу нагороду в з’єднанні зі Страстями Христа.

3. «Нехай станеться» Марії дозволило Сину Божому стати людиною. Він же, прийшовши у світ та дарувавши нам ласку спасіння, каже: «Я переміг світ» (Ів. 16:33). Тріумф Непорочного Серця Марії бере участь у цій пасхальній «перемозі над світом» Її Сина.

4. Заклик до участі в цій боротьбі та перемозі – це заклик до кожної людини, здійснювати, співпрацюючи з благодаттю Божою, особисте покаяння, з’єднане з турботою та молитвою за спасіння душ.

Дієвість Божої благодаті ми можемо бачити в падінні тоталітарних режимів, найперше комунізму в Радянському Союзі під час понтифікату Івана-Павла ІІ.

Головний зміст таємниць, за словами сестри Люсії, – укріпити нас у вірі й милосерді. Тому, хоча пророчий зміст послань, очевидно, і належить минулому, але його наповнення актуальне й сьогодні, адже людство продовжують терзати військові, а у світі на місце атеїзму тоталітарних ідеологій приходить атеїзм світського гуманізму.

За прикладом усіх Понтифіків фатімського століття й ми можемо щодня посвячувати себе, наші сім’ї, молитовні групи й парафії, весь світ Непорочному Серцю Марії з вірою в те, що Вона сказала у Фатімі: «Укінці Моє Непорочне Серце затріумфує».

Джерело: vatican.va.