На Месі часто згадується Новий Завіт Крові, вічний завіт. Сам Христос, приймаючи чашу, говорить про кров Нового Завіту.

Після виходу з Єгипту Бог уклав завіт зі Своїм народом у пустелі. Він розпочав Свою роботу зі Своїм народом і хоче її завершити. Він зобов’язався бути союзником Свого народу, але Він вимагав, щоб Його люди, Його народ, також дотримувалися свого слова. Завіт запечатаний кров’ю, а кров – це знак життя.

Народ не завжди був вірним і порушував завіт із Богом, але Бог завжди залишався вірним Своєму народові й відновлював завіт. Остаточне та вирішальне оновлення, яке залишається постійним, відбулося в Ісусі Христі, Який запечатує Новий Завіт своєю кров’ю, Який приніс Себе в жертву, замінивши всі жертви Старого Завіту. Тому, коли ми чуємо слова “завіт”, “Новий Завіт”, “кров завіту”, “вічність завіту”, то це слова, які глибоко пов’язані з досвідом ізраїльського народу. Цей досвід переноситься і повинен переноситися в досвід нового Божого народу.

  “І сказав Мойсеєві: «Піднімись до Господа, ти й Аарон, Надав і Авігу та сімдесят старійшин Ізраїля, і поклоніться оддалеки. Лише Мойсей один нехай приступить до Господа; інші нехай не приступають, і народ хай не сходить на гору за ним». Повернувся Мойсей і переповів народові всі слова Господа і всі рішення. Увесь же народ відповів в один голос словами: «Усе те, що нам сказав Господь, – виконаємо». І написав Мойсей усі слова Господні, і, вставши рано-вранці, спорудив жертовник під горою і дванадцять стовпів, за дванадцятьма колінами Ізраїля. І послав юних синів Ізраїля, щоб учинили всепалення й пожертвували Господеві телят як мирні жертви. Взяв Мойсей половину крови й налив її в миски, а половину вихлюпав на жертовник. Потім узяв книгу завіту й прочитав на слух людям, що сказали: «Усе, що сказав Господь, зробимо й слухатимемося». Взяв тоді Мойсей кров та й покропив на людей, і сказав: «Це кров союзу, що уклав Господь із вами, згідно з усіма цими словами». І зійшли вгору Мойсей та Аарон, Надав та Авігу й сімдесят старійшин Ізраїля. І побачили вони Бога Ізраїля; під ногами в Нього – наче плита з сафіру, й така чиста, мов саме небо. Та Він не поклав руки Своєї на цих вибранців із синів Ізраїля; вони побачили Бога, проте їли й пили. Господь сказав Мойсеєві: «Вийди до Мене на гору і перебувай там; Я дам тобі кам’яні таблиці з законом і заповідями, що написав Я на науку їм». Устав Мойсей з Ісусом, своїм слугою, і вийшов на Божу гору. А старійшинам сказав: «Ждіть на нас тут, покіль ми не повернемося до вас; ось Аарон і Хур з вами. Кому чого треба, нехай до них звертається». Вийшов Мойсей на гору, і хмара вкрила гору. Слава Господня зійшла на Синай-гору, і хмара вкривала її шість днів. Сьомого дня кликнув Він до Мойсея з-посеред хмари. Поява ж слави Господньої була в очах синів Ізраїля, мов пожираюче полум’я на верху гори. Ввійшов Мойсей у хмару і вийшов на гору. І перебув Мойсей на горі сорок днів і сорок ночей” (Вих. 24:1-18).