Двадцять восьмий день

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.

Прийди, Святий Духу, прийди, через могутнє заступництво Непорочного Серця Пречистої Діви Марії, Твоєї найулюбленішої обручниці! (3х)

Євангеліє від Луки (Лк 9, 51-56)

51 А як наблизився час, коли Ісус мав бути взятий (з цього світу), він постановив пуститися в дорогу до Єрусалиму. 52 Отож вислав посланців перед собою. Пішли вони й увійшли в якесь село самарянське, щоб йому приготувати. 53 Та самаряни його не прийняли, бо він подорожував до Єрусалиму. 54 Бачивши це учні Яків та Йоан, сказали: “Господи, хочеш – ми скажем, щоб вогонь зійшов з неба і пожер їх.” 55 Ісус, обернувшись, почав їм докоряти. 56 І вони пішли в інше село.

ВІДДАТИ ІСУСОВІ ЗРАНЕНІ ВІДЧУТТЯ

Молімося про глибоке пізнання своїх життєвих зранень і про ласку зцілення.

• Приєднаюся до учнів, які супроводжують Ісуса (в. 51). Вони в дорозі до Єрусалима. Побачу втому Ісуса й страждання на Його обличчі. Він знає, що час Страстей наближається. Буду розмовляти з Ісусом, Який йде до Єрусалима, щоб померти за мене.
• Ісус, втомлений дорогою, дізнається, що містечко, де Він хотів зупинитися з учнями на відпочинок, закрите для Нього (вв. 52-53). Ісус страждає через ненависть самарян до євреїв.
• Буду розважати про Ісуса, Який страждає через ненависть і відкинення. Усвідомлю, що Він приймає це страждання, щоб узяти на Себе кожну ненависть і відкидання, яких я зазнав у своєму житті.
• Чи здатний я віддати Йому в цю хвилину мої зранення, які досі кровоточать у мені через перенесену ненависть і відкидання? Яка рана викликає в мені найбільший біль? Розповім про це Ісусові.
• Зверну увагу на гнів Якова та Йоана. Вороже ставлення самарян породжує в них агресію. Вони бажають, щоб їх знищив небесний вогонь (вв. 54-56). Ісус стримує їхній неконтрольований гнів (в. 54-56).
• Запитаю себе перед Ісусом, чи не плекаю в собі гніву і злості до людей, які скривдили мене в житті? Гнів і ненависть можуть поглинути й знищити моє життя, як вогонь. З якими важкими почуттями я не даю собі ради?
• Віддам Ісусові всі важкі почуття, які викрадають у мене любов із серця. Буду повторювати: “Ісусе, у Твоїх ранах моє здоров’я. Зціли моє серце”.

В школі Богородиці

Марія вчить нас співпереживати з Ісусом. Коли відкидається хрест, відкидається віра, відкидається Ісус. Вона говорить нам про наслідки в цей час: «У цей немирний час, коли диявол пожинає душі, щоб їх притягнути до себе, візьміть хрест у руки. Нехай він вам буде підбадьоренням, що любов завжди перемагає».

Споглядаючи розп’ятого Господа, ми зміцнюємося у своїй рішучості – ніколи не припиняти любити. Ми потішаємо Ісуса і зцілюємося, коли поєднуємо наші відкинення, наші болі з ранами Ісуса.

Послання Богородиці, 25 лютого 1999., Меджуґор’є.

“Дорогі діти! І сьогодні Я з вами, в особливий спосіб розважаючи й переживаючи у своєму серці муку Ісуса. Дітоньки, відкрийте свої серця й дайте Мені все, що в них є: радощі, печалі й кожен, навіть найменший біль, – щоб могла віддати їх Ісусові, аби Він своєю безмірною любов’ю запалив та перемінив ваші смутки в радість Свого воскресіння. Тому закликаю вас, дітоньки, в особливий спосіб тепер, щоб ваші серця відкрилися молитві, щоб через молитву ви стали приятелями Ісуса. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.

Ісусе, дякуємо Тобі за Марію, яка вчить нас поєднувати наші страждання з Твоїми. Ісусе, у Твої рани я вкладаю свої рани на душі, свої відкидання, неприйняття, ненависть, грубість і гнів, все, що завдає Тобі болю. Маріє, допоможи мені назвати і віддати Ісусові все, що мене мучить, все, що краде мою любов і зцілення. Амінь.

Молитва посвяти Ісусові через Марію
Пресвята Діво Маріє, сьогодні перед Тобою й у Твоїх руках відновлюю та підтверджую обітниці святого Хрещення.
Назавжди відрікаюся сатани, усіх його діл, а посвячуюся Пресвятому Серцю Ісуса Христа. Хочу нести свій хрест і наслідувати Христа по всі дні свого життя, згідно з волею Небесного Отця.
О Маріє, перед лицем усього небесного двору й цілої Церкви посвячуюся Твоєму Непорочному Серцю. Будь моєю Матір’ю і Царицею. У повному підпорядкуванні й любові Тобі віддаю й посвячую своє тіло та душу, своє майно, видиме й невидиме, плоди своїх добрих діл, минулих, теперішніх і майбутніх, залишаючи за Тобою всеціле і повне право розпоряджатись мною й усім, що мені належить, по Твоїй благій волі, задля більшої слави Божої тепер і навіки. Амінь.

Благословення священика