6 листопада

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.

Прийди, Святий Духу, прийди, через могутнє заступництво Непорочного Серця Пречистої Діви Марії, Твоєї найулюбленішої обручниці! (3х)

† Читання святого Євангелія від Луки (Лк 15, 1-10)

1 Усі митарі й грішники приходили до нього, щоб його почути.
2 А фарисеї з книжниками нарікали: “Цей грішників приймає і їсть разом з ними.”
3 Тоді Ісус сказав до них цю притчу:
4 “Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і одну з них загубивши, не зоставить дев’ятдесят дев’ять у пустелі та не піде шукати загублену, поки її не знайде?
5 А, знайшовши, кладе її собі, радіючи, на плечі
6 й, повернувшися додому, скликає друзів та сусідів і до них каже: Радійте зо мною, бо я знайшов овечку, що була загубилась.
7 Отак, кажу вам, що на небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев’ятдесят дев’ятьма праведниками, що їм не треба покаяння.
8 Або котра жінка, маючи десять драхм, і як одну загубила, не засвітить світла, не замітатиме своєї хати й не шукатиме її старанно, поки не знайде?
9 А, знайшовши, скличе подруг і сусідок і їм каже: Радійте зо мною, бо я знайшла ту драхму, що була загубила.
10 Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним

ДОЗВОЛИТИ СЕБЕ ЗНАЙТИ

Молімося про глибоке досвідчення правди, що Ісус шукає мене в моєму загубленні.

• Від перших слів сьогоднішнього Євангелія я запрошений наблизитися до Ісуса й слухати Його – особливо якщо мене мучать побоювання митаря і грішника (в. 1).

• Чи прагну я близькості Ісуса? Чи не втікаю від неї? Які переживання наростають у мені, коли я думаю про глибший зв’язок з Ісусом? Чи не звинувачую я себе через мою слабкість?

• Ісус знає все, що діється в моєму серці. Уявлю собі, як Він підходить до мене, з ніжністю бере мене за руку і розповідає притчу про вівцю (вв. 4-7). Це я є тією вівцею, яку Він шукає і з радістю бере на рамена. Чи вірю я, що так є насправді?

• Зупинюся довше на образі Ісуса радісного (вв. 6-7). Усвідомлю собі, що це я є Його радістю, що Він тішиться щоразу, коли мене віднаходить. Чи вірю я, що Бог мною радіє? Скажу Йому про мої відчуття і довірю Йому себе.

• Ісус лікує моє серце ще однією притчею (вв. 8-9). Зосереджуся на образі жінки, яка, повністю заклопотана, шукає свою загублену річ. Побачу в цьому образі Ісуса, Який шукає мене щоразу, коли я гублюся. Він завжди глибоко заклопотаний.

• Ісус шукає мене невпинно. Коли я починаю губитися, Він починає хвилюватися і шукає мене аж поки не знайде. Буду споглядати погляд Ісуса, Який дивиться на мене із занепокоєнням. Що говорить мені Ісус про теперішній стан мого життя? Буду щиро Його про це питати.

• Моє навернення є причиною радості для неба (пор. в. 7,10). Зведу свій погляд до неба і проситиму про благодать справжнього навернення: «Ісусе, Ти, який мене шукаєш, не дозволь мені ховатися від Тебе».

В школі Богородиці
Ісус шукає нас через Марію найніжнішим способом. У Її люблячій присутності ми знаходимо те, що втратили.

Послання Богородиці, Цариці миру, 2 березня 2009 року

“Дорогі діти! Я тут між вами. Дивлюсь у ваші зранені та неспокійні серця. Ви загубились, діти Мої. Ваші рани від гріха стають щораз більшими й більшими, і всіх вас ще дужче віддаляють від справжньої істини. Шукаєте надію та втіху в хибних місцях, а Я вам пропоную щиру побожність, яка живиться любов’ю, жертвою та істиною. Я вам даю Мого Сина.”

Маріє, наша Мати, дякуємо Тобі за те, що постійно шукаєш нас і пильнуєш кожен наш крок. Просимо Тебе: допомагай нам дозволити себе знайти щоразу, коли ми заблукаємо і віддалимося від Тебе та від Ісуса. Поверни нас у Його люблячі обійми. Амінь.

Молитва посвяти Ісусові через Марію

Пресвята Діво Маріє, сьогодні перед Тобою й у Твоїх руках відновлюю та підтверджую обітниці святого Хрещення. Назавжди відрікаюся сатани, усіх його діл, а посвячуюся Пресвятому Серцю Ісуса Христа. Хочу нести свій хрест і наслідувати Христа по всі дні свого життя, згідно з волею Небесного Отця.

О Маріє, перед лицем усього небесного двору й цілої Церкви посвячуюся Твоєму Непорочному Серцю. Будь моєю Матір’ю і Царицею. У повному підпорядкуванні й любові Тобі віддаю й посвячую своє тіло та душу, своє майно, видиме й невидиме, плоди своїх добрих діл, минулих, теперішніх і майбутніх, залишаючи за Тобою всеціле і повне право розпоряджатись мною й усім, що мені належить, по Твоїй благій волі, задля більшої слави Божої тепер і навіки. Амінь.

Благословення священика