В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.

Прийди, Святий Духу, прийди, через могутнє заступництво Непорочного Серця Пречистої Діви Марії, Твоєї найулюбленішої обручниці! (3х)

† Читання святого Євангелія від Луки (Лк 21, 1-4)

1 Підвівши очі, Ісус побачив, як заможні кидали свої дари до скарбнички.
2 Побачив він також і вдову убогу, що кидала туди дві лепти,
3 і сказав: “Істинно кажу вам, що ця бідна вдова кинула більш від усіх.
4 Усі бо вони вкинули як дар Божий з їхньої надвишки, вона ж з убозства свого поклала ввесь свій прожиток, який мала.”

Слово Господнє

ДОВІРИТИСЯ БОЖОМУ ПРОМИСЛУ

Молімося про глибоке досвідчення Божої опіки у власних нестатках.

• Увійду з Ісусом до храму. Стану разом із Ним у натовпі людей, які стоять у черзі до скарбнички, щоб скласти пожертву.

• «Підвівши очі…» (в. 1). Зверну увагу на проникливий погляд Ісуса, Який помічає найпростішу людину й найбільш прихований жест доброти. Бідна вдова, змішана з натовпом багатих, вислизнула з уваги багатьох людей, але не з уваги Ісуса (в. 2).

• Ісус щодня «підводить очі» і помічає мене здалеку. Бачить мої вчинки, знає також мої думки. Ніщо не є приховане перед Ним. Стану перед Ісусом у простоті та щирості серця, просячи Його, щоб показав мені кожне добро, учинене в моєму житті.

• Буду вслухатися в Ісуса, Який хвалить у присутності зібраних щедрість бідної вдови (вв. 3-4).

Якби я сьогодні мав стати перед Ісусом із моїм життям, що Він визнав би моїм найбільшим багатством у Своїх очах? За що похвалив би мене найбільше? Запитаю про це Ісуса.

• Ісус звертає мою увагу на поставу вбогої жінки. Вона залишила Богові в храмі все своє майно, усе, що мала (в. 4). Віддає своє утримання, довіряючи, що Бог підтримуватиме її Своєю допомогою.

• Запитаю себе про мою довіру до Бога. Чи зміг би я сьогодні, подібно до вдови, покласти все своє життя в Його руки? Чи є щось, чого до цього часу боюсь Йому віддати? Від чого мені найважче відмовитися? Скажу про це Ісусові. Буду Його просити про внутрішню свободу й дар глибокої довіри до Його доброти.

• У сердечній розмові та акті віддання довірю Ісусові все «утримання» мого життя, щоб Він Сам став для мене єдиним, найважливішим забезпеченням. Звірюся Йому у моїх страхах і побоюваннях щодо майбутнього. Складу їх у Його руки.

В школі Богородиці

Марія завжди й усе повністю віддавала Богові. Вона нічого не залишала для себе. Усе приймала як дар від Нього і все віддавала  Йому назад. Вона була вільною та радісною, бо у всьому довіряла Богові.

Послання Богородиці, Цариці миру 25 квітня 1989 року

“Дорогі діти! Закликаю вас повністю віддатися Богові. Нехай усе, що посідаєте, буде в руках Божих. Так, тільки так ви матимете радість у серці. Дітоньки, радійте у всьому, що маєте. Дякуйте Богові, бо все є даром Божим для вас. Так у житті зможете дякувати за все й відкрити Бога у всьому, навіть у найменшій квіточці. Відкриєте велику радість. Відкриєте Бога. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.

Маріє, Мати довіри, Ти пізнала силу повного віддання. Вбога вдова вклала до Божих рук своє прожиття — а Ти вклала до них усе своє життя. Допоможи мені довіряти так, як Ти.

Молитва посвяти Ісусові через Марію

Пресвята Діво Маріє, сьогодні перед Тобою й у Твоїх руках відновлюю та підтверджую обітниці святого Хрещення. Назавжди відрікаюся сатани, усіх його діл, а посвячуюся Пресвятому Серцю Ісуса Христа. Хочу нести свій хрест і наслідувати Христа по всі дні свого життя, згідно з волею Небесного Отця.

О Маріє, перед лицем усього небесного двору й цілої Церкви посвячуюся Твоєму Непорочному Серцю. Будь моєю Матір’ю і Царицею. У повному підпорядкуванні й любові Тобі віддаю й посвячую своє тіло та душу, своє майно, видиме й невидиме, плоди своїх добрих діл, минулих, теперішніх і майбутніх, залишаючи за Тобою всеціле і повне право розпоряджатись мною й усім, що мені належить, по Твоїй благій волі, задля більшої слави Божої тепер і навіки. Амінь.

Благословення священика