Богопосвячене життя очима дітей…

1) Як ти думаєш, що таке «богопосвячене життя»?

2) Як виглядає повсякденність богопосвячених людей (священики, монахи, монахині)?

3) Що таке «обіти»?

4)Чому Бог закликає людей ставати священиками, монахами й монахинями?

1) Богопосвячене життя — це любов.

2) Зазвичай священики проводять службу, всіх людей хрестять, людям допомагають, а монахи, коли в інших монахів день народження, пишуть їм листи або посилають посилки — так вони люблять Бога.

3) Обіти — це коли всі священики їдять 🙂

4) Бог закликає людей бути священиками й монахами, тому що він хоче молитовки, любові і щоб з Ним хтось поговорив.

Софія, 4 рочки        

 

51) Богопосвячене життя — це коли ти молишся, віриш і надієшся на Божу допомогу.

2) Священики й монахи щодня виконують послухи, моляться і присвячують своє життя праці для Бога.

3) Обіти — це коли людина (він ще не монах і не священик) перед Богом дає обіцянку всього життя, що буде Йому служити.

4) Бог закликає людей бути монахами і священиками, щоб вони могли передавати Слово Боже людям, щоб усі ми вірували в Бога.

Даниїл, 8 років

41) Це життя в монастирі, обіти.

2) Моляться, ходять на святу Літургію і роблять повсякденні справи: готують їсти, прибирають, дбають про чистоту свого тіла.

3) Обіти – це коли священники обіцяють не одружуватися, посвятити себе Богові, не прагнути багатства.

4) Тому, що вони Йому потрібні!

Валерія, 7 років, фото: перше св.Причастя

Свідчать богопосвячені:

71) Що для вас означає богопосвячене життя?

2) Як Ви проживаєте це у своїй повсякденності?

1) Посвячене життя для мене — Божий дар особливим чином служити Йому; виняткова можливість служити, повністю віддаючи саму себе для Його слави і Його святої Церкви, неподільним серцем продовжувати Його місію в сьогоднішньому світі.

2) Зараз, попри мій вік (77 років), свідчу, що тільки як сестра можу себе повністю віддати Богові і Його ділу. Також маю змогу близько доторкатись до життя парафії. Вже 8 років я координую безперервну адорацію Пресвятих Дарів у церкві, де більше 200 людей регулярно беруть участь один раз на тиждень в адорації. Свідчення тих, хто бере участь в адорації, відкривають мені, які зміни відбуваються в їхніх серцях, змінюючи їхні особисті життя й життя їхніх довколишніх, близьких. Яку благодать Господь нам приготував, залишаючись із нами в Пресвятих Дарах!

Для мене велика честь і велике щастя — служити Господу, маючи можливість старатися тільки про Його славу, віддаватися Його керівництву, серцем прислухаючись до Нього. Для мене радість бути Його інструментом в пошуку людей для адорації, маленьким пастухом, збираючи овечок навколо Нього — Пастиря.

8Чи пам’ятаєте Ви день своїх перших обітів або вічних обітів? Найяскравіший спогад від обітів?

Незгладимий слід лишив день перших і вічних обітів. Найяскравіші спогади: труднощі, які допомогли глибше пізнати себе й більше полюбити Ісуса.

Але найбільша радість полягає в тому, що за все моє чернече життя з 1958 року Господь завжди був поруч. Він подарував чернечу родину, яка прийняла мене, слабку, й ділиться всім, Він ніколи не дав мені сумніватися в покликанні. Моя думка: в нашому секулярному світі дуже важливе також і зовнішнє свідчення монахів та монахинь (габіт і т.д.).

Сестра Алоїза-Пранциска SJE, (Конгрегація Євхаристійного Ісуса)

Попередня

«Одне серце і одна душа…»

Наступна

Постіть серцем (Славко Барбаріч OFM)