З нагоди четвертої річниці свого служіння Апостольським візитатором для парафії Меджуґор’я, архієпископ Альдо Каваллі був гостем програми радіостанції «Mir Međugorje». Архиєпископ Каваллі живе та працює в Меджуґор’ї, беручи участь у повсякденному житті парафіян та паломників. В інтерв’ю він розмірковує про свій особистий досвід життя в Меджуґор’ї, а також про різноманітну пастирську та молитовну програму, яка протягом року збирає вірян з усього світу – від духовних віднов та семінарів до Младіфесту та численних молитовних ініціатив. Особливий акцент був зроблений на посланні миру, яке десятиліттями виходить у світ з Меджуґор’я, через заступництво Цариці миру, особливо в часи, позначені невизначеністю та викликами. У розмові архієпископ також розповість про важливе рішення Ватикану «nihil obstat» для Меджуґор’я, а також про нещодавню зустріч зі Святим Отцем, Папою Левом XIV, яка ще більше висвітлює напрямок і значення місії Меджуґор’я сьогодні. В часі Великого посту розмова також несе підбадьорливе послання вірним про те, як глибше, щиріше та плідніше переживати підготовку до Великодня.

• Трохи більше місяця тому, у лютому, Ви відзначили четверту річницю свого приїзду до Меджуґор’я та початок свого служіння як Апостольського візитатора для парафії Меджуґор’я. Як, отче архієпископе, Ви почуваєтеся як священник і людина в цьому місці під час зустрічі з парафіянами, і які Ваші враження з точки зору пастирського служіння Апостольського візитатора після чотирьох років життя в цьому місці?

Коли Святий Отець послав мене до Меджуґор’я, він чітко вказав на мою місію. Папський мандат Апостольському візитатору чітко вказує на пастирські вказівки, які він повинен виконувати в цьому місці, як для парафіян, так і для паломників. Для духовних, фінансових, економічних та пастирських потреб призначають єпископа, який має таку ж владу, як і єпископ єпархії. З цього випливає, що Апостольський візитатор має пастирське керівництво як для парафіян, які там живуть, так і для паломників, які приїжджають. Парафіяни, мешканці Меджуґор’я, дуже добре мене прийняли, задоволені тим, що Святий Отець послав єпископа, а точніше архієпископа, до Меджуґор’я. Паломники завжди зустрічають мене з великою симпатією і задоволенням від того, що Святий Отець довірив опіку над Меджуґор’ям архієпископу. Наразі в моїй пастирській місії є багато людей, які допомагають мені і радіють разом зі мною. Це, перш за все, отці францисканці, які перебувають у цій парафії вже багато років і знають, як розвиваються справи з парафіянами, а також з паломниками, і як їх слід приймати. Крім того, в Меджуґор’ї є 15 різних установ, які допомагають з літургією, співом та пастирською роботою з паломниками. У співпраці з цими установами, і особливо у співпраці з отцями францисканцями, моя місія може бути добре виконана. Таким чином, паломників добре приймають та добре супроводжують. Таким чином, і одні і другі в цьому особливому місці, мають підтримку, щоб йти назустріч Господу Ісусу Христу за заступництвом Діви Марії.

• Меджуґор’є – це місце, де протягом року проводяться різні духовні віднови, зустрічі та семінари. Нещодавно ви мали можливість взяти участь в одній з них – 31-шій міжнародній духовній обнові для організаторів паломництв, керівників центрів миру і меджуґорських молитовних і благодійних груп. Обнови проводяться для священників, для подружніх пар, «Похід миру», Фестиваль молоді, катехизації, новорічна ніч, семінари в будинку «Domus Pacis»… Як ви ставитеся до цих духовних благ для парафіян та паломників? Чи бракує чогось, що було б добрим та корисним для цього місця та для паломників?

Ми дотримуємося вказівок благодаті. Не ми пропонуємо ініціативи, але ми пастирськи спостерігаємо, де благодать бажає нової ініціативи, нової події, і ми реалізовуємо це найкращим чином. Не ми ініціювали ці різні заходи, такі як заснування благодійних груп, молитовних груп, духовну віднову для священників, для подружніх пар, Похід миру, Фестиваль молоді… Це не від нас, але ми виконували, робили те, що благодать Божа показувала нам, що потрібно робити в Меджуґор’ї. співпрацювали. І все це відбувається тут, у Меджуґор’ї; всі події та всі зустрічі мають свій центр у Меджуґор’ї та реалізуються тут. Благодать і харизма – це завжди місія. Куди нас веде харизма Меджуґор’я? Благодать Меджуґор’я веде нас до всього світу. У світі «народилися» численні центри, сотні й сотні центрів, які називаються Меджуґорським Ченаколом, центри, які називаються «Цариця миру». Ці центри, які були створені у світі, тепер запрошують нас приїхати до їхнього середовища. І отці францисканці чи інші люди відвідують їх і свідчать там, де вони є. У майбутньому ми робитимемо те, що, як ми відчуваємо, благодать вимагає від нас, і ми будемо співпрацювати з тією благодаттю найкращим чином.

• Послання миру з Меджуґор’я почалося як заклик Матері Марії до світу 45 років тому. Світ змінився за цей час, стає все більше неспокою та воєн, багато віруючих відчувають тривогу, страждання, невпевненість. Наскільки заклик Матері, Цариці миру, може бути для нас підбадьоренням у цей момент, а Її слова – дороговказом у цьому неспокійному світі?

Серед багатьох імен та титулів, даних Діві Марії, найхарактернішим, який Вона має тут, у Меджуґор’ї, є Цариця миру. І те, що ми називаємо духовністю Меджуґор’я, полягає у впливі на мир, як тут, так і у світі. Це одна з характеристик Меджуґор’я. І що ми можемо зробити, щоб сприяти миру у світі? Молитися, щоб Діва Марія через Своє заступництво перед Небесним Отцем, перед Своїм Сином у Святому Дусі вимолила благодать, щоб люди, які мають у своїх руках людські долі, вели світ розумним, ефективним чином до миру. Перше, що особливо важливе для цього місця, – це молитва вервиці. Молитися вервицю, щоб Діва Марія заступалася за всіх нас і захищала нас. І друге, наскільки це можливо для нас, вживати заходів щодо проблем, які має сьогодні світ. Це означає вживати заходів у місцях, де люди страждають від переслідувань, трагедій, жорстокого поводження, злочинів, і допомагати їм усіма можливими способами. Третє, думати, постійно думати про те, що я можу зробити для миру у світі. Ми можемо дуже мало зробити з цього місця, щодо жахів, які відбуваються у світі, щодо цих осередків війни, які активні у світі. Але те, що ми можемо зробити, це втрутитися певним чином, а саме молитися вервицю, турбуватися про людей, які цього потребують, і думати про те, що я особисто можу зробити для миру.

• У вересні 2024 року Ватикан офіційно оголосив рішення про «nihil obstat» для Меджуґор’я. Як і яким чином це рішення змінило ставлення до Меджуґор’я, або, радше, сильніше відкрило і Церкву до цього місця? Які конкретні плоди ви бачите після цього рішення?

У 2024 році у Ватикані було опубліковано два офіційні документи. Один стосується вселенської Церкви, а інший – Меджуґор’я. Після тривалого та серйозного розслідування надприродних подій, проведеного Святим Престолом, Святий Престіл дійшов до наступного висновку: «існує багато надприродних подій, які мають глибоку цінність, але, на жаль, вони також помітили, що є й інші події, які насправді є надуманими. Щоб уникнути складних та серйозних наслідків таких вигадок, Святий Престіл ухвалив дуже важливе рішення. Єпископ, а також Дикастерія доктрини віри, більше ніколи не будуть робити висновків щодо конкретної надприродної події – Богородиця з’являється чи Богородиця  не з’являється. Латинською мовою цей вираз звучить «constat» або «non constat», і він ніколи більше не буде зроблений. Тільки Святий Отець за деяких особливих обставин може зробити висновок та вирішити – Богородиця з’являється. Святий Престіл визначив інший критерій для висловлення щодо надприродних подій. Наприклад, якщо в якомусь місці ми бачимо мільйони й мільйони людей, які приходять молитися, якщо в цьому місці мільйони паломників, які зустрічаються з Господом Ісусом та Дівою Марією, хочуть навернутися, якщо в цьому місці отримуються нові духовні покликання і багато подружніх пар хочуть почати все спочатку, якщо в цьому місці є видимі, очевидні ознаки чудес, що відбуваються, то для цього місця буде сказано характерне визначення, пов’язане з церковним правом, а саме «nihil obstat», що буквально означає – немає заперечень. Цей вираз означає три важливі моменти. Перший момент – це місце справді є місцем благодаті, і їдьте, їдьте, їдьте до цього місця. Коли Меджугор’є було оголошено «nihil obstat», Папа сказав – Меджуґор’є є справді духовне місце. Він сказав усьому світові:  це є місце благодаті, віри та навернення, і їдьте, їдьте до Меджуґор’я, бо там, разом з Дівою Марією, ви зустрінете Господа Ісуса. Другий момент, «nihil obstat» полягає в тому, що це місце є місцем благодаті та має свою власну духовність, духовність, характерну для цього місця. Твердження «nihil obstat» підкреслює, що духовність цього місця дійсна для всього світу. Твердженням «nihil obstat» щодо Меджуґор’я Папа сказав, що духовність Меджуґор’я дійсна для всього світу та для всієї Церкви. Третій момент «nihil obstat» полягає в наступному – побожність, особлива набожність, яка мається до Діви Марії в Меджуґор’ї, і це є набожність до Марії, Цариці миру. Ця набожність важливою є для цілого світу. Ось три моменти, за якими повністю визнається духовність Меджуґор’я. І якщо підсумувати, то це буде так: перший момент – їдьте до Меджуґор’я, бо це є місце благодаті, віри та навернення; другий момент – духовність Меджуґор’я дійсна, глибоко важлива для цілого світу; третій момент – набожність до Діви Марії в Меджуґор’ї – це набожність, важлива для цілого світу. Отже, це було б визнанням Меджуґор’я як місця, важливого для цілого світу.

• Ви, отче архієпископе, нещодавно були у Ватикані. Ви зустрілися з Папою Левом XIV. Це була ваша перша особиста зустріч з новим Папою. Якими посланнями ви обмінялися з Папою Левом XIV і якими є його думки щодо Меджуґор’я?

У Католицькій Церкві існує наступництво. Це є наступництво між Папами та наступництво Церкви. Наступництво Папи Лева XIV відображається в наступництві, яке почалося з Папи Йоана Павла II, через Бенедикта XVI, потім Папу Франциска, і це наступництво продовжується в понтифікаті Папи Лева XIV. Наприклад, Младіфест (Міжнародна молитовна зустріч молоді в Меджуґор’ї) – це потужна духовна зустріч для молоді. Папи надсилали свої листи до молоді, і Папа Лев XIV продовжив це – він надіслав листа до молоді. Сьогодні у світі ми маємо серйозну ситуацію, а саме питання стану миру. Папа Лев XIV доручає нам: моліться, моліться, моліться до Цариці миру, щоб Вона заступалася за мир перед Богом. Це прохання до Цариці миру про Її заступництво перед Богом за мир є дуже важливим для того, щоб сприяти зміні свідомості правителів світу, щоб вести світ до миру. І ми в Меджуґор’ї тісно пов’язані з Папою Левом XIV у постійній молитві за мир до Діви Марії, щоб Вона могла заступатися перед Богом і щоб Бог зрештою спонукав правителів світу вести світ до миру.

• Ми переживаємо час Великого посту та готуємося святкувати свято Великодня. Отче архієпископе, яким би було ваше послання до вірних, як проживати Великий піст, щоб це був не лише час зовнішнього зречення, а справжня духовна підготовка серця?

У ці тижні літургія пропонує нам духовний шлях. Це шлях, який веде вірних протягом 40 днів у підготовці до святкування Великодня, щоб ми могли по-справжньому святкувати його серцем і з радістю через воскресіння Господнє. Цей духовний шлях дуже добре позначений, підкреслений у читаннях, які нам приносять неділі Великого посту. У першу неділю Великого посту ми чули про спокуси, які Ісус мав у пустелі, і постава Ісуса була – «так» Богу, а «ні» злому. Першим пунктом нашого приготування у Великому пості до Великодня має бути для мене і для вас – «так» Богу, а «ні» злому, «так» Богу, а «ні» сатані. Друга неділя Великого посту – преображення Ісуса на горі. Це той глибокий голос, який чули учні – «це Мій Улюблений Син, Його слухайте». Цей голос повинен глибоко проникнути в наш розум, у нашу істоту, у наше серце – «Його слухайте», слухаймо Його і слухаймо. Третя неділя Великого посту – зустріч Ісуса з самарянкою. «Коли б ти знала Божий дар і хто Той, що говорить тобі : “Дай мені напитися!” – ти просила б у Нього». Ми просимо в Господа, про ту живу воду, якою є Святий Дух. Нехай Святий Дух увійде в моє серце, мій розум, нехай Святий Дух увійде у твоє серце і твій розум, щоб ти міг зрозуміти цей світ і Господа Ісуса в цьому світі, якого послав Бог Отець. Четверта неділя Великого посту, четвертий пункт Великопосного шляху – людина сліпа від народження. Господь знову дарує зір цій людині сліпій від народження, і вона може бачити. Вона бачить Ісуса, розуміє Його у Святому Дусі, вклоняється і каже Йому: «Вірю, Господи». Нехай Господь Ісус дасть нам усім благодать у Святому Дусі бачити, бачити Його силу, Його присутність у нас і в цьому світі. Остання неділя Великого посту – воскресіння, вічне життя. Нехай Святий Дух дасть нам благодать, глибоке розуміння дару, могутнього дару нашого життя і постійно зростати та розвиватися в отриманій нами місії, щоб ми могли по-справжньому реалізувати план нашого життя і таким чином все більше входити в Боже життя, яке є вічним життям. У такій великопосній подорожі, супроводжуваній словом Божим, ми зможемо по-справжньому зрозуміти смерть і життя, смерть і воскресіння Господнє. Бажаю всім щасливого Великодня!

Інтерв’ю вів: Драган Сольдо

Переклад з італійської: Марія Дуґанджич

Джерело: https://radio-medjugorje.com/