2 серпня 2026

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.

Прийди, Святий Духу, прийди, через могутнє заступництво Непорочного Серця Пречистої Діви Марії, Твоєї найулюбленішої обручниці! (3х)

Євангеліє від Матея (Мт  14, 13-21)

13 Почувши це (про смерть Івана Хрестителя), Ісус відплив звідси човном у пустинне й самітне місце; народ же, довідавшись про це, пішов за ним з міст пішки.

14 А вийшовши Ісус, побачив силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих.

15 Якже настав вечір, підійшли до нього його учні й кажуть: «Пусте це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи.»

16 А Ісус сказав їм: «Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти.»

17 Вони ж мовлять до нього: «Ми маємо тут тільки п’ять хлібів і дві рибі.»

18 Тоді він каже: «Принесіть мені їх сюди.»

19 І, звелівши народові посідати на траві, взяв п’ять хлібів і дві риби, підвів очі до неба, поблагословив і розламав ті хліби, і дав учням, а учні — людям.

20 Всі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, дванадцять кошів повних.

21 Тих же, що їли, було яких п’ять тисяч чоловіків, окрім жінок та дітей.

Визнати перед Ісусом свою безпорадність

Молімося про глибоке переживання сили Ісуса у своєму житті.

• Коли Ісус довідався про мученицьку смерть Івана Хрестителя, сповнений болю, Він відійшов у пустинне місце. Він хотів залишитися наодинці з Отцем. Бачу Ісуса, Який пливе човном у пустинне місце (13). Споглядаючи Учителя, запитаю себе: чи є в мені прагнення усамітнення? Як часто я присвячую час тиші та особистій молитві?

• Споглядатиму Ісуса, Якого при вигляді великого натовпу огортає співчуття (14). Уявлю, як Він підходить до хворих, виявляє їм Своє милосердя та зцілює їх. Що є моєю найважчою недугою? З вірою проситиму Його, щоб Він мене зцілив.

• Уявлю собі іншу картину (15–16). Настав вечір. Натовпи людей і далі залишаються з Ісусом. Люди голодні та втомлені від денної спеки. Я перебуваю серед них. Бачу безпорадність і занепокоєння учнів. Ісус залишається спокійним.

• Прислухаюся до розмови учнів з Ісусом. На їхніх обличчях бачу здивування, коли вони чують: «Дайте ви їм їсти» (16). Вони рахують хліби та рибу, які мають із собою. Зосереджуються лише на власних можливостях. Вони не вміють попросити Ісуса, щоб Він допоміг їм у їхній скруті.

• Пригадаю ситуації зі свого життя, у яких я почувався безпорадним, «втрачав голову». Як часто в такі хвилини я шукав допомоги в Ісуса? Чи розповідаю Йому про свої труднощі?

• Споглядатиму картину розмноження хлібів (18–21). Бачу Ісуса, Який наказує людям сісти на траві. Він бере до рук хліби та рибу і молиться до Отця. Люди із захопленням дивляться на те, що відбувається. Ісус подбав про їжу для всіх. Усі наситилися. Бачу їхню радість і захоплення Ісусом.

• Усвідомлю, що чудесна діяльність Ісуса не припинилася. Він і надалі діє з великою силою. Повторюватиму акт віри: «Ісусе, Ти — моя сила в безпорадності!»

В школі Богородиці

Послання Богородиці,  Цариці миру від 25 листопада 2010 року

“Дорогі діти! Дивлюся на вас і бачу у ваших серцях смерть без надії, неспокій та голод. Немає ні молитви, ні довіри до Бога, тому Всевишній дозволяє Мені принести вам надію та радість. Відкрийтеся. Відкрийте ваші серця Божому милосердю –і Він дасть вам усе, чого потребуєте й наповнить ваші серця миром, бо Він – мир і ваша надія. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.

Маріє, прошу Тебе, допоможи мені прийняти правду, що лише Ісус може наситити мене, наповнити мене і дати мені все, чого я потребую. Допоможи мені відкрити своє серце і в повноті досвідчити силу Його любові. Амінь.

Молитва посвяти Ісусові через Марію

Пресвята Діво Маріє, сьогодні перед Тобою й у Твоїх руках відновлюю та підтверджую обітниці святого Хрещення. Назавжди відрікаюся сатани, усіх його діл, а посвячуюся Пресвятому Серцю Ісуса Христа. Хочу нести свій хрест і наслідувати Христа по всі дні свого життя, згідно з волею Небесного Отця.

О Маріє, перед лицем усього небесного двору й цілої Церкви посвячуюся Твоєму Непорочному Серцю. Будь моєю Матір’ю і Царицею. У повному підпорядкуванні й любові Тобі віддаю й посвячую своє тіло та душу, своє майно, видиме й невидиме, плоди своїх добрих діл, минулих, теперішніх і майбутніх, залишаючи за Тобою всеціле і повне право розпоряджатись мною й усім, що мені належить, по Твоїй благій волі, задля більшої слави Божої тепер і навіки. Амінь.

Благословення священика