Сьогоднішнє послання дуже інтенсивне й повне контрастів. Мова в ньому йде про життя – у буквальному сенсі цього слова. Марія звертає нашу увагу на те, чого нам не вистачає: ми порожні та без радості, тому що без Бога, не маємо миру, тому що не бачимо у своєму ближньому брата. Ми більше схиляємося до смерті, ніж боремося за життя, а в серцях і народах замість миру панують війни.
Небесна Матір не тільки говорить про цей сумний стан, у якому ми знаходимося, Вона вже 37 років приходить із Неба в Меджуґор’є з надією. Богородиця хоче пробудити нас, мобілізувати й показати, що необхідно з цим усім робити.
Її Материнські поради дуже вимогливі, що не слово – то виклик: «Це благодатний час»; «Закликаю вас до навернення»; «Вирішіть вибрати Бога»; «Моліться, поки молитва не стане для вас життям»; «Шукайте Бога в природі, яка бореться за життя»; «Поверніться до Бога». Її заклики – це її бажання надихнути нас для життя вічного.
Вона каже нам: «Це благодатний час», – тим самим викриваючи перед нами пастку цього світу про те, що час – гроші. Багато речей залежить від того, чи відбулося щось у правильний момент. Щоб досягнути успіху в житті, важливо вловити потрібний момент. Це стосується й духовного життя.
Благодатний 40-денний період Великого посту так мудро розташований саме під час весни. У цьому, безумовно, ховається Сам наш Господь і Його любов. Якщо ми не помітимо приходу весни, то поля залишаться порожніми, без плодів. Так і з нами самими – якщо під час посту ми не почнемо працювати над своїм наверненням, то залишимося порожніми. І ми можемо бути причиною болю Ісуса, якщо не розпізнаємо часу Його відвідин.
«Навернення – це найважливіше послання, яке Я вам дала», – сказала Діва Марія в одному з послань. Ми знаємо з досвіду, що коли починаємо серцем проживати основні Її послання – молитися серцем, щодня читати Євангеліє, постити в середу й п’ятницю, сповідатися серцем і часто приймати Святе Причастя, – тоді в нас починається нове життя. Це умови, в яких заховано Царство Боже, Божа воля й мир нашого серця.
Ісус любив природу. У ній Він знаходив діло рук Свого Отця, Який усе створив із любов’ю для Своїх дітей. Важливі теми Він пояснював прикладами, узятими з природи. Згадаймо, як Він пояснює, що «так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння…», згадаймо притчу про кукіль між пшеницею, про неплідну смоковницю, або … «Я – виноградина, ви – гілки». І Діва Марія приводить нас до природи: «Як природа відновлюється до нового життя, так і ви покликані до навернення; шукайте в природі Бога, Який вас створив, бо природа говорить і бореться за життя, а не за смерть».
«Сьогодні хочу вам сказати, щоб ви почали працювати над своїми серцями так, як працюєте на полях», – сказала Вона 25 квітня 1985 року. Ми знаємо, що якщо не будемо обробляти землі, вона не принесе плодів, поле залишиться мертвим. Так само це і з нашим серцем. Коли ми зауважимо, чому присвячуємо найбільше часу, то це нам допоможе побачити, що для нас на першому місці. Уже саме розпізнання та усвідомлення цього багато значить. А далі необхідно міняти порядок речей і використовувати свій час на те, що приведе нас до Неба.
У посланнях Марії заховане Її прагнення вічного життя для нас. Вона знає наше майбутнє, вона приходить звідти. «Дітоньки, життя коротке, використайте цей час для творення добра…»; «Життя кожного з вас важливе й дорогоцінне, бо є даром від Небесного Отця для вічності…»
«Не забувайте, що ваше життя не є вашим, але даром, яким маєте радувати інших та вести їх до вічного життя…»
Дозволити Марії вести себе – це означає розумно використовувати теперішній момент. Учитися бути в потрібний час у потрібному місці. Бути з Ісусом зараз і саме там, де ми знаходимося. Він присутній у братах, ближніх, голодних, спраглих, подорожуючих, нагих, хворих, ув’язнених… Згадаймо Його обіцянку: «Що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили».
Тільки з Ним теперішній момент стає благодатним часом і днем спасіння. Нехай нас надихає приклад Марії, із Нею ми на безпечному шляху до життя вічного.
Молитва:
Небесний Отче, Ти володар часу, податель життя та благодаті. Зішли нам Духа Твого, щоб ми розумно й відповідально використовували благодатний час, дарований для нашого навернення. Прийди, Духу Святий, і віднови нашу спрагу до молитви, наш голод за Богом і Божим миром. Силою Своєї любові й милосердя відкрий наші очі, щоб ми бачили брата в особах наших ближніх. До Тебе ми кличемо й разом із Марією просимо про наше щире повернення до Тебе. Амінь.
