Сьогоднішнє послання Діви Марії звучить, як хвалоспів Її життя – воно містить у собі радість, вдячність і прославляння Бога за все, що походить від Нього. Присутність Богородиці серед нас – це дар. Вона приходить, щоб нагадати нам історію Свого життя і те, яким чином Вона його прожила. Марія хоче поділитися з нами тією радістю, яку відчувала, коли в покорі серця, молитві, простоті і повсякденності малих речей відкривала Бога.
І сьогодні Діва Марія не говорить нам нічого нового, але при цьому все, що Вона говорить, таке важливе для нашого життя. І в цьому адвентному періоді Вона знову повторює нам: «Поверніться до молитви».
Молитва – це зустріч із Богом. А Бог – це радість, мир, любов, світло, шлях, істина, життя…
Маріїна молитва віддання: «Ось я Господня слугиня», – принесла світу Спасителя. І завдяки цим словам ми святкуємо Різдво. Марія для нас – це приклад і причина нашої радості. У цей передріздвяний період Сама Діва Марія як Матір супроводжує нас, перебуваючи у благословенному стані. Кожна Матір очікує народження дитини з особливою радістю, яка охоплює всю сім’ю. Все починається в молитві, в особистій, сімейній і спільній. Наше віддання себе Богові в молитві та дарування ближнім – це і є Різдво. Багато хто в цей передріздвяний період поспішатиме, багато працюватиме і готуватиметься до Різдва, не маючи при цьому часу на молитву, хорошу сповідь і Святу Месу, а це означає, що в них не буде часу на зустріч із Богом. А якщо не відбудеться зустрічі з Богом, то різдвяна радість і мир не будуть тривати довго. Все закінчиться хорошою їжею, напоями або даруванням один одному подарунків. Такий мир зникне вже наступного дня, як дим на вітрі. Це означає, що Різдво пройшло без Ісуса, Творця миру. А це для людини є чимось страшним, тому що неспокій буде постійно приводити його на шлях тривоги, як каже нам отець Славко Барбарич OFM.
Сьогодні Діва Марія закликає нас до святості і простого життя, щоб ми в малих речах відкрили Бога-Творця, закохалися в Нього і щоб наше життя стало подякою Всевишньому за все, що Він нам дає. «Нехай, діточки, ваше життя буде в любові даром для інших, і Бог благословить вас, а ви свідчіть безкорисливо – з любові до Бога».
Це заклик до радості: робити маленькі речі з великою любов’ю. Все для Ісуса, нічого не залишати для себе, любити безкорисливо. Для Господа ніщо не є малим, аби це було зроблено з любов’ю. Коли ми жертвуємо Богові маленькі речі, все стає набагато важливішим, набуває ціни вічності. Найголовніше, скільки любові ми вклали в дарування, наскільки сильно ми любимо.

Наше віддання себе Богові в молитві та дарування ближнім – це і є Різдво…»

Закликом до цих благодатних днів є відкривати Бога в маленьких речах. І ми можемо радіти духом, як Ісус, і сказати: «Я прославлю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що Ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовлятам» (Лк. 10,21).
Чим менше річ, тим більше вкладаймо в неї любові. Що це означає конкретно? Бути кмітливим і вірним в малих речах, робити їх з великою любов’ю. Цим шляхом нас веде Діва Марія. Те, як ми дивимося, наша посмішка як відповідь на невдячність, те, як ми відкриваємо двері, прибираємо, пишемо, наскільки ми терпеливі до ближніх… Усе це – молитва любові і подяки за все, що нам дає Бог. Свята Тереза від Дитятка Ісус стала вчителькою Церкви, тому що робила маленькі речі з великою любов’ю. Вона була настільки простою, що проживала маленькі речі з великою любов’ю. Вона сказала: «У мене немає іншого способу довести Тобі свою любов. Я можу тільки сипати квіти, тобто я не втрачу жодної можливості принести маленьку жертву, жодного погляду, жодного слова, я буду використовувати кожну дрібницю і робити її з любові…»
Один чоловік прогулювався майстернею, де виготовляють літаки. Він помітив працівника, який із великим піднесенням закінчував виготовлення гвинтів і при цьому наспівував, тож запитав його: «Що ти робиш?» Той із широкою посмішкою подивився на відвідувача і сказав: «Літак. Без цих маленьких гвинтів літак не міг би літати». Це маленькі речі, зроблені з великою любов’ю.
Періодом Адвенту ми готуємося до Різдва, свята радості Народження Господа. Під час цієї події ми матимемо можливість бажати один одному багато красивих і добрих слів. Життя Господа на землі не було лише словом любові, а й ділом, і життям, відданим з любов’ю за інших. Самі ми не зможемо цього, маємо молитися про дар Божої любові. Різдвяна радість виходить із зустрічі з Богом у молитві. Любов – найкращі ліки для зцілення серця, поранених людських стосунків. Молитися про дар Божої любові означає стати творцем миру, тому що плід любові – це мир, а Різдво – свято миру.
Хто вибирає Божу Любов, буде проживати Різдво у своєму серці постійно. До цієї радості веде нас Богородиця, кажучи: «Веду вас до святості й простоти життя». «Закликаю вас, щоб кожен із вас знову почав любити Бога, Який спас і відкупив кожного з вас, а тоді братів і сестер довкола вас. Без любові, діточки, не можете зростати у святості і не можете творити добрі діла. Тому, діточки, моліться, невпинно моліться, щоб Бог відкрив вам Свою любов. Я всіх вас покликала, щоб з’єдналися зі мною і любили. І сьогодні я з вами і закликаю вас відкрити любов у своїх серцях та сім’ях. Щоб Бог жив у ваших серцях, ви маєте любити» (25.11.1995).
Молитва
Небесний Отче, дякуємо Тобі за те, що Ти посилаєш до нас на землю Марію, щоб Вона знову повернула нас до молитви і нагадала, що найголовніше – це любов. Маріє, разом із Тобою просимо про дар Божої любові, вчи нас робити маленькі речі з великою любов’ю. Допоможи нам відкривати Бога в маленьких речах кожного дня. Звільняй нас від егоїзму, байдужості, розбещеності, гордині, поверховості. Повністю віддаємося Тобі. Твоїм серцем хочемо дарувати себе нашим ближнім, безкорисливо, лише з любові до Бога. Амінь.