У посланні минулого місяця Діва Марія закликала нас молитися за тих, хто затвердів серцем до Її закликів. Звернула нашу увагу на те, що ми не усвідомлюємо, які дари отримуємо від Бога через Її присутність. Дивно, але це так: людина може забути свого Творця, може осліпнути й не бачити, що без Бога в нас немає життя, що без Нього ми позбавлені безпеки й миру.
Богородиця, навіть вознесена на небо, живе поруч із нами як мати, йде з нами і проживає всі наші страждання, немир і страхи. Ми розуміємо, що мир — як між народами, так і в наших людських відносинах — перебуває під загрозою. Практично немає таких періодів в історії людства, коли б не було воєн. Земля, на якій ми живемо, сповнена несправедливості, сліз, пролито багато крові безвинно вбитих. І саме на цю землю прийшов Бог в образі людини Ісуса з Назарета. Він приходить до нас і закликає піти за Ним, тому що тільки так ми можемо вийти з ненависті, пекла і зла. Він посилає нам Свою Матір, завжди невтомну і терплячу до нас. Вона говорить і закликає навіть тоді, коли серця багатьох лишаються закритими і твердими. Всупереч усьому злу Бог любить цей світ, любить людину. І в цій любові до людини Він не хотів відібрати у неї свободу. Перед людською свободою Бог сам себе зробив безсилим. Бог глибоко поважає свобідну волю людини.
“…Бог в образі людини Ісуса з Назарета. Він приходить до нас і закликає піти за Ним, тому що тільки так ми можемо вийти з ненависті, пекла і зла…”
Діва Марія звертається до нашої свободи, бажаючи заохотити нашу волю, щоб ми вирішили вибрати Бога і те, що є вічне, істинне, праведне і достойне. Всі ці роки Вона хоче пробудити наші серця, надихаючи нас до молитви. Послання апостола Якова говорить нам: «Дуже могутня ревна молитва праведного!» (Як 5:16). Не існує іншого шляху і способу, яким можемо прийти до миру і подолати спокуси диявола. Сатана завжди прагне немиру, війни, страху та недовіри. Дерево пізнається за плодами. Подібним же чином за плодами ми дізнаємося, який дух веде людину, точніше, якому духу ми відкрилися. Завжди є можливість вибрати добро чи зло, стати на сторону Бога або протилежну Йому.
Будьте міцні в молитві і відважні у вірі, — говорить нам Діва Марія. Ісус також навчав нас молитися. Він не сказав: ‘Помоліться «Отче наш»’, але сказав: «Моліться отак…» (Мт 6:9) А це означає: моліться невпинно, будьте постійно відкриті Моїй близькості і Моїй присутності. Бути відважним у вірі означає не допускати, щоб нас знеохотили які-небудь спокуси і хрести, що спіткають нас у житті. Ісус пообіцяв багато тим, хто вірить Йому. Від нашого рішення залежить, чи піти за Ісусом, послідувати словам, з якими звертається до нас Діва Марія. Досить зважитися піти і знайти протягом дня час для молитви, в якому ми зможемо розмовляти з Богом. Витривалість у такій молитві підтримується читанням Слова Божого — так нам вдасться подолати всі диявольські спокуси і відчути Божу близькість.
“…Бути відважним у вірі означає не допускати, щоб нас знеохотили які-небудь спокуси і хрести, що спіткають нас у житті. Ісус пообіцяв багато тим, хто вірить Йому. Від нашого рішення залежить, чи піти за Ісусом, послідувати словам, з якими звертається до нас Діва Марія…”
Молитва:
Пресвята Діво Маріє, Мати віри! Ти залишилася вірна Божим обітницям і словам навіть у найважчі миті, молимо Тебе: заступайся за нас! Не залишай нас навіть тоді, коли ми віддаляємося і забуваємо про Твою близкість. Не залишай нас, коли наше серце очерствіє до Твоєї материнської присутності. Блаженна Ти, бо повірила, що збудеться все, сказане Тобі від Господа. Молися з нами і за нас, щоб ми подолали диявольські спокуси і напасті. Ти найкраще знаєш усі спокуси віри, тому що Ти з нами через них пройшла, тому що Ти й Сама йшла шляхом віри.
Тобі, Мати Маріє, доручаємо всі народи і місця, де воюють, усіх тих, хто живе у ненависті. У Твої руки віддаємо наші життя і сім’ї, щоб у них панував мир, який приходить від Господа через молитву. Нехай по Твоєму заступництву в наших серцях виникне рішення всім серцем прийняти Твій заклик, щоб ми могли зростати на шляху віри. Амінь.
