ПОСЛАННЯ БОГОРОДИЦІ — 25 липня 2026 року
«Дорогі діти! Поки темрява й немир панують у багатьох серцях, ви, дітоньки, будьте молитвою і Моїми простягнутими руками любові. Поставте, дітоньки, Святе Письмо на видному місці у ваших сім’ях і читайте його, щоб воно стало для вас спонукою до навернення і нового життя. Бо сатана сильний і зводить серця. Ваші серця Я прагну віддати через Моє Материнське Серце Серцю Мого Сина Ісуса, щоб у вас панував Він, Воскреслий, і радість запанує у вас і навколо вас. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик» (Із Церковним погодженням).
У посланні з нагоди сорок п’ятої річниці Своїх об’явлень Богородиця закликала нас до радості та вдячності, адже Господь дарував нам стільки благодатей через Її присутність та об’явлення, щоб вести нас до Ісуса, який є Дорогою, Правдою і Життям.
Протягом цих 45 років Бог дарував нам через Богородицю так багато благодатей, що ми можемо і повинні жити як люди з вдячним серцем. Богородиця, Цариця миру, у Меджуґор’ї, як і протягом усієї історії Церкви, робить те, що мала б робити кожна справжня мати. Вона любить своїх дітей, але не може жити та приймати рішення замість них. Мати закликає, любить, прощає, страждає і не втомлюється разом із нами.
Як пише святий Людовик Марія Ґріньйон де Монфорт у «Трактаті про досконале набожество до Пресвятої Діви Марії»: «Дух Святий уділив Марії, Своїй вірній Обручниці, невимовні дари, обираючи її дарохранильницею Своїх дібр, завдяки чому тільки Вона одна розподіляє усі ласки і дари кому захоче, скільки захоче, як захоче та коли захоче; вірні не отримують жодного небесного дару, який не пройшов би через Її дівичі руки, бо за Волею Божою, ми все маємо через Марію…» (№ 25).
Бог дарує нам Свої благодаті через Матір Свого Сина. Її глибоким бажанням і прагненням є привести нас до Ісуса Христа: «Я прагну віддати через Моє Материнське Серце Серцю Мого Сина Ісуса».
У цьому посланні, здається, Богородиця Своїм Материнським поглядом ставить духовний діагноз стану багатьох людських сердець. І саме через цей сумний стан, у якому перебуває багато сердець, Мати Марія закликає всіх, хто чує Її заклик, активно долучитися до зцілення та визволення з цього стану темряви й немиру. І ми повинні відчути відповідальність та духовно допомагати Матері Марії у зціленні хворих людських сердець. А способом, яким ми можемо допомогти, є молитва і любов.
Ми повинні усвідомлювати, що власними людськими силами не можемо нікого змінити, тому нам потрібні Божа сила і благодать. А Бог дарує благодать тим, хто її просить.
Іншим ми можемо дати та в іншому можемо допомогти лише тим, що самі знаємо і самі робимо.
Християнство — це передусім не знання, а життя. Ісус каже: «Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого й ненавидь ворога свого. А я кажу вам: Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас; таким чином станете синами Отця вашого, що на небі, який велить своєму сонцю сходити на злих і на добрих і посилає дощ на праведних і неправедних» (Мт. 5, 43–45).
Чому потрібно любити своїх ворогів? Чому ми повинні за них молитися? Ісус не каже: моліться за своїх ворогів — і вони зміняться. Християнство прагне змінити світ, але не так, щоб я просив Бога змінити інших.
Християнство змінює світ тоді, коли змінююся я. Молитва за моїх ворогів — це зміна мене самого. Лише змінюючи власне серце і дозволяючи Богові забрати з нашого тіла кам’яне серце та дарувати нам серце з плоті, ми зможемо змінювати інших і зробити так, щоб принаймні наша маленька частина світу стала кращою.
Молитва
Діво Маріє, сповнена благодаті та Божої любові, через Тебе Бог дарує нам Свою благодать і любов. Тебе просимо, о Мати, випроси для нас у Небесного Отця та Твого Сина переміну і навернення серця, щоб ми день у день могли не лише молитися, але й ставати молитвою та дарувати Божу любов іншим. Твоєму Материнському Непорочному Серцю хочемо віддати наші серця, щоб Ти віддала їх Серцю Свого Сина і нашого Спасителя. Ти, о Діво Маріє, яка перемогла сатану, не дозволь йому звести наші серця, які прагнуть належати Ісусові через Твоє Материнське Серце. Амінь.
