Послання Богородиці – 25 вересня 2026 року

«Дорогі діти! Нехай цей час буде часом молитви за мир. Закликаю вас обновити у ваших сім’ях молитву Розарію в Моїх намірах, аби Я могла помножити ваші молитви й заступатися за вас перед Всевишнім, щоб вислухав ваші молитви й щоб вам дав мир. Я з вами і як ніколи молюся за вас і з вами, дітоньки Мої. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик» (Із Церковним погодженням).

У серпневому посланні Богородиця закликала нас повернутися до Бога та до молитви. Повернення до Бога означає повернення на шлях, що веде до життя, до повноти життя, яку нам обіцяв Ісус. Шляхи, що не ведуть до Бога, – це обхідні шляхи та глухі кути, де ми стикаємося з порожнечею, безглуздістю та втратою. Діва Марія сказала нам, що мир є у небезпеці, і єдиним засобом досягнення миру є молитва.

У цьому посланні Вона закликає нас молитися за мир. Це був перший заклик і бажання Богородиці: «Мир, мир, мир і тільки мир! Мир має панувати між Богом і людиною, але також і між людьми» (26 червня 1981 року). На початку своїх об’явлень Вона представила себе візіонерам як Цариця миру.

Щодня ми відчуваємо, що людина є в небезпеці, а народи та держави перебувають у напрузі одна з одною, що дуже легко може призвести до війни. Крик неба лунав у Меджуґор’ї протягом усіх цих років, і це заклик покладатися на Бога. Ми знаємо, що Ніневію мали зруйнувати та зрівняти з землею, але оскільки мешканці Ніневії, за закликом Йони, покаялися, почали чинити покаяння та піст, Ніневія була врятована. Давид проти Голіафа, озброєного до зубів, виступив в ім’я Бога Саваота, сповнений Святого Духа, і тому він переміг. Коли на Йосафата напали навколишні народи, він скликав усіх людей до Єрусалиму, до храму, де вони постили та молилися три дні, а потім почули Боже послання не боятися, бо це Божа війна, а не людська. І вони справді перемогли та вигнали ворога зі своєї території. Молитва, піст та покаяння – це засоби, які, безумовно, каже нам Святе Письмо, і Богородиця постійно повторює, зупиняють війну, ненависть та лиха.

Війну та ненависть не можна зупинити лише зброєю. І навіть якщо сильніша зброя придушить ворога, це лише матеріальна перемога, але не справжня. Бо ненависть залишається у ворогові і рано чи пізно вона знову спалахне, так що миру ніколи не буде. Бо мир, який обіцяє Ісус Христос, – це мир, що походить від зміненого серця. А серце змінити може тільки Бог. Богу потрібні молитви, Йому потрібні наші серця, прохідні, навернені молитвою, постом і покаянням, щоб через ці серця Він міг влити силу, благодать навернення та світло в темряву людських сердець.

Богородиця вже вкотре, також і у цьому посланні, закликає нас відновити сімейну молитву розарію, щоб ми могли отримати мир, який дає Бог.

У нас і навколо нас є забагато немиру. Невдачі, несправедлива критика, біль, забагато роботи, втома, нові завдання, неприємні зустрічі, обтяжені міжособистісні стосунки та багато іншого сприяють тому, щоб ми перебували в страху, немирі та темряві. А коли серце опиняється в такому стані, тоді з нього виходить усе зло. Немирне серце – це небезпека, в яку ми можемо потонути. Попросімо Ісуса, за заступництвом Богородиці, дарувати мир нашим серцям, які перебувають у бурхливому морі цього світу та життя.

Молитва

Діво Маріє, Царице миру, звертаємося до Тебе, Мати, яку Бог наповнив Своїми благодатями, і через Тебе Він хоче дарувати нам своє благословення та мир. Не переставай, о Мати, кликати і пробуджувати нас до життя в молитві. Не втомлюйся разом з нами, які так легко втомлюємося і відмовляємося від життя, яке Бог хоче і бажає нам дати. Випроси нам благодать, щоб ми завжди наново наважувалися починати життя в молитві, щоб відчувати благодать і життя. Особливим чином віддаю Тобі, Діво Маріє, всі народи, держави та сім’ї, які перебувають у немирі. У Твої руки, о Мати, я віддаю всі стурбовані та налякані серця, щоб вони знайшли в Ісусі Христі мир, який Він також дав апостолам, що опинилися в бурхливому морі. Господи, скажи лише слово, щоб ми могли зцілитися та отримати мир, який Ти даруєш. Амінь.