Послання Богородиці 25 серпня 2026 року
«Дорогі діти! Сьогодні вас закликаю: поверніться до Бога, поверніться до молитви, щоб ви стали носіями миру. Моліться, дітоньки, за мир, який є в небезпеці і нехай знову молитва потече з ваших сердець і ваших сімей, щоб у радості відчули голос Ісуса у ваших серцях: Мир з вами! Будьте, дітоньки, носіями миру і молитви за всіх тих, які не моляться. Я з вами і молюся за вас перед Моїм Сином Ісусом. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик» (Із Церковним погодженням).
У посланні місяця липня Богородиця говорить про духовний стан, у якому перебуває багато сердець. Темрява та немир охопили багато душ, але Богородиця не перестає кликати тих, хто відкритий на Її Материнський заклик. Богородиця знає, що останнє слово є за Богом, але потрібні руки та серця, відкриті для Бога, щоб Він міг діяти в людських серцях та житті тих, які далеко від джерела світла та миру.
У цьому посланні, як і в багатьох інших, Богородиця закликає нас повернутися до Бога. Своїм Материнським серцем Вона чітко бачить наш духовний стан і ситуацію, в якій ми перебуваємо. Мати Марія для нас сьогодні подібна до безлічі пророків, яких Бог посилав до Свого вибраного народу, коли вони віддалилися від Нього. І пророки закликали свій народ повернутися до Бога.
І пророк Йоіл каже до людей: «Але ще й тепер, – слово Господнє, – поверніться до мене усім вашим серцем, у пості, в плачі й у жалі. Роздеріть серце ваше, а не одежу вашу, і поверніться до Господа Бога вашого, бо він благий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, – і уболіває над нещастям». (Йоіла 2:12-13).
Коли ми покладаємося на те, що не може дати нам безпеки, тоді руйнування є неминуче, а плодами такого способу життя є неспокій, тривога та муки.
Пророк Єремія також застерігає свій народ: «Якщо ви не покладатиметеся на Мене, то не встоїтеся» (Ісаї 7:9б). Ісус обіцяв нам, що все мине, і небо, і земля, але Його слово залишиться навіки. Довіра та опора на Його слово дає нам силу витримати всі випробування та негаразди в житті.
Ми часто можемо чути, як люди кажуть: «Я не знаю, звідки в мене взялася сила зробити це, витримати це та пережити. Це Божа сила, сила Воскресіння, сила, яка походить від опори та довіри до Бога.
Немає людини, яка б не була обтяжена хрестом. Ніхто не хоче хреста, наша природа противиться хресту та стражданням. Перше, що ми робимо перед хрестом, це те, що робили учні Ісуса, коли Ісуса розіп’яли: І всі розбіглися. Усі повтікали.
Діва Марія вчить нас не втікати від хреста, залишатися біля підніжжя хреста, на ногах, у відданості та молитві.
Тільки так ми зможемо відчути силу слів Ісуса, які він сказав як Воскреслий своїм переляканим апостолам: «Мир вам!»
У найважчі моменти, коли учні є відчайдушні та розгублені, Марія збирає їх у кімнаті Тайної Вечері. Вони були об’єднані та непохитні в молитві з Марією, Матір’ю Ісуса. Матір’ю. Вона об’єднує апостолів, і в молитві вони чекають сили Святого Духа, який преобразить і зробить все новим.
Немає ідеальних людей, сімей, шлюбів та спільнот. Є справжні люди зі своїми недоліками, гріхами та тягарями, але також і зі своїми дарами.
Ми вчимося від Марії об’єднуватися, збиратися та заохочувати до молитви, щоб відчути силу Ісусового миру спочатку в наших серцях, а потім поширювати його там, де Господь нас поставив жити та зростати.
Молитва
Діво Маріє, Царице миру, дякуємо Тобі, що Ти не перестаєш кликати та збирати своїх дітей по всьому світу, об’єднуючи їх в молитві. Ти робила це, як Мати Церкви, при заснуванні Церкви, збираючи апостолів у молитві. Дякуємо Тобі за всі благодаті, які Господь дарував нам через Тебе, і за всі серця, що відкрилися на Твої заклики, а також за тих, що ще відкриються та йтимуть шляхом до Бога, який Ти нам показуєш.
Особливо в Твої Материнські руки та Непорочне Серце ми складаємо наші молитви за мир у людських серцях, сім’ях та народах. Нехай Боже благословення та мир проллються на всі серця, в яких панує війна та ненависть. Нехай і через наші молитви станеться чудо миру, яке тільки Бог хоче та бажає дарувати всім, хто наполегливо молиться та шукає. Амінь.
