Не слід забувати, що постити повинні і здорові, і хворі, і молоді, і літні, і заможні, і потребуючі, і святі, і грішні – хоча плоди для кожного, звичайно, різні.
Так, здорові за допомогою посту й молитви зможуть краще зрозуміти тих, хто хворий. Хворим буде легше нести свій хрест, а також, судячи з досвіду багатьох, легше й видужати.
Молоді через молитву й піст зможуть зберегти свою свободу й не дати себе поневолити поганим звичкам, стануть легше їх розпізнавати й успішніше з ними боротися. Літнім з допомогою посту й молитви буде легше зберегти мир і проживати свої дні радісніше, стаючи ще більш великодушними та вдячними за своє життя.
Заможні завдяки посту й молитві збагнуть свої потреби й те, що мають у власності: так їм буде легше ділитися з нужденними братами. Піст і молитва допоможуть не загордіти в багатстві й захистять від несправедливості в стосунках. Піст та молитва допоможуть їм бути вдячними за те, чим вони володіють.

Повернутися до посту й молитви в біблійному розумінні означає створювати умови для нового життя…

Тим, хто в потребі, піст і молитва допоможуть легше нести хрест бідності й не впадати в спокусу, думаючи, що в них буде все, коли матимуть більше чи як вони розбагатіють. Піст захистить їх від зневіри.
Тому, хто грішить, піст і молитва дадуть можливість краще усвідомити свою гріховність, ясніше побачити власну відповідальність, щиро покаятися й здобути сили звільнитися від зла й гріха.
Святі за допомогою посту й молитви будуть зростати в любові, вірі, надії, відданості й довір’ю до Бога.
Піст і молитва могли б допомогти і в збереженні довкілля: стало б менше відходів, і ми змогли б подолати глобальну світову небезпеку – витрачати всі природні багатства з такою швидкістю, ніби ми останнє покоління на світі.

Піст мусить вернутися й зайняти своє місце — заради нас самих, заради природи, заради інщих людей і, в кінцевому підсумку, заради наших стосунків із Богом!

Зараз, коли пишеться ця книга, не припиняються розмови про третє тисячоліття й про те, що воно нам несе. Але було б кращим відповісти на питання: а якими ми самі ввійдемо в третє тисячоліття? Бо якщо ми ввірвемося в нього з гординею, жадібністю, ненаситністю до їжі та пиття та в безперервній гонитві за матеріальними благами, то будемо безконечно спричиняти катастрофи, конфліктувати одне з одним через егоїзм та зажерливість, тим самим руйнувати і сім’ї, і церковні спільноти, і світ узагалі.
Повернутися до посту й молитви в біблійному розумінні означає створювати умови для нового життя.
ПІСТ НЕ ПОВИНЕН БІЛЬШЕ ЗАЛИШАТИСЯ ЗАБУТИМ І НЕЗРОЗУМІЛИМ. ВІН МУСИТЬ ВЕРНУТИСЯ Й ЗАЙНЯТИ СВОЄ МІСЦЕ – ЗАРАДИ НАС САМИХ, ЗАРАДИ ПРИРОДИ, ЗАРАДИ ІНШИХ ЛЮДЕЙ І, В КІНЦЕВОМУ ПІДСУМКУ, ЗАРАДИ НАШИХ СТОСУНКІВ ІЗ БОГОМ!
Канадський бенедиктинець Адальберт де Вог у своїй книзі «Полюбити піст» віддає належне Меджуґор’ю в тому, що закликом до посту воно допомогло Церкві повернутися до практики посту.
«Релігійний піст не щез зовсім. Останні [за часом] явління Пресвятої Богородиці повернули вартість древньому уставові посту на хлібі й воді в середу й п’ятницю. А проте західному християнству не вистачає живого досвіду й духовної мотивації [до посту]»
(Vogue, Adalbert de, To Love Fasting, The Monastic Experience. Petersham, MA 01366, 1994, str 38, 105).

Фрагменти з книги отця Славка Барбарича «Постіть серцем», Розділ 4, 4.28