Гріх богохульства та пустомовства. Ім’я святе Твоє, Господи! (для богохульників)
«Нехай, брати мої, між вами не буде багато тих, які хочуть учителями стати, знаючи, що більший засуд приймемо, бо всі ми прогрішуємося чимало. Коли хтось не завинить словом, той муж досконалий, що може загнуздати й усе тіло. Коли вкладаєте гнуздечки коням у рот, щоб вони нам корилися, ми керуємо всім їхнім тілом. А ось кораблі: хоч і які вони величезні та ще й до того гнані сильними вітрами, а кермуються ж маленьким стерном та волею стерника. Так само і язик: член маленький, а хвалиться великим! Глядіть, який вогонь малий, а запалює величезний ліс! І язик – вогонь, світ неправди! Язик, уміщений серед наших членів, бруднить усе тіло й запалює круг нашого існування, запалений і сам вогнем пекельним. Усякі роди диких звірів та птахів, гадів та морських потвор були приборкані й приборкуються людським хистом. Язика ж ніхто з людей не може вгамувати: він – зло, що спокою не знає, наповнений смертельною отрутою. Ним ми благословляємо Господа й Отця і ним кленемо людей, що створені на подобу Божу. З тих самих уст виходить благословення і прокляття. Не слід, брати мої, щоб це так було. Хіба криниця з одного джерела б’є солодким і гірким? Хіба смоківниця, брати мої, може родити маслини, або виноград – смокви? Ані солонець води солодкої не може дати». (Як. 3:1-12)

Молитва: Отче, нехай святиться Ім’я Твоє! Дякую, що Ти відкрив нам, Твоїм дітям, святість Твого Імені й мільйони Твоїх дітей у всьому світі щоденно промовляють: «Нехай святиться Ім’я Твоє!» Будь прославлений та благословенний у Сині Своєму Ісусові Христі, Який прославляв та навчав і нас прославляти святість Імені Твого. Будь прославлений і благословенний у Пресвятій Діві Марії, Матері Твого Сина й Матері всіх нас! Своїм життям і святістю Вона показала святість Твоєї любові та святість Твоєї волі.
Нехай Тебе хвалять і прославляють Небеса й Земля, море й усе, що в ньому. Ти заслуговуєш на найвищу похвалу, прославу та піднесення навіки. Я єднаюся з усіма, хто прославляє та благословляє Тебе.
Отче, сьогодні я також хочу покаятися у своєму гріху богохульства. Мені соромно, що моє серце стало джерелом непристойних слів, особливо джерелом профанації й прокляття. Я жалію, що з мого язика злітали прокляття Тобі, святим і Твоїм створінням. Ти хотів, аби своїм язиком я прославляв і хвалив Тебе, а ближнього – утішив, заспокоїв, примирив і дав пораду. Я ж зле скористався даром мови: збезчестив, оббрехав, образив, очорнив… Прости мені, Отче!
Очисти моє серце, щоб воно стало джерелом красивих, шляхетних та щирих слів до Тебе й до людей! Прошу Тебе, аби сьогоднішнє моє рішення було істинним й остаточним. Віддаю Тобі всіх тих, із чиїх вуст я чув прокляття. Насамперед дорослих людей, які спокушали мене й штовхали до цього гріха. Молю Тебе за тих, хто вже не може контролювати свого мовлення, навіть якщо й хоче. Очисти їх від цієї шкідливої звички. Прошу Тебе за тих, хто вже не відчуває небезпеки від богохульних слів, оскільки їхні серця ожорсточилися. Благослови їх та зміни їхні серця, аби вони прагнули святості.
Захисти маленьких дітей, які чують із вуст своїх батьків та інших дорослих лайку та прокляття. Не дозволь отруїти їхніх сердець. Нехай навчаться хвалити й благословляти Тебе! Отче, освіти мене Своїм Духом, аби віднині кожне моє слово було на славу Тобі!
Прошу Тебе за свій народ. Прошу прощення за всю профанацію, яка зірвалася з наших вуст. Дай усім нам благодаті серцем відчувати святість Твого Імені й Твою велич, щоб ми перестали хулити.
Преобрази наші серця, щоб радісно співали Тобі, щоб стали народом, який славить Тебе й благословляє Твої великі діла. Амінь.