Хресна дорога в день посту. Роздуми о. Славко Барбарича OFM

МОЛИТВА В ГЕТСИМАНСЬКОМУ САДУ

Поки апостоли сплять, Ти молишся – Сам, залишений усіма. Юда готує зраду. У скорботі, у кривавому поті Ти просиш: «Отче Мій, якщо можливо, нехай мине ця чаша мене» (Мт. 26:39).

Прости мене, що і я нерідко духовно млявий, дрімаю. Змилуйся над усіма, хто терпить біль і страждає зараз. Змилуйся над усіма, хто переживає смертельну боротьбу. Пошли їм ангела-утішителя – але також і сили, щоб вірно слідувати за Тобою на Хресній дорозі.

Даруй мені милість сьогодні, у день посту й молитви, іти з Тобою цією Хресною дорогою, як Марія, Твоя вірна Матір.

– Помилуй нас, Господи!

– Помилуй нас!

Стояла Мати скорботна

У сльозах біля хреста,

Дивлячись на розп’ятого Сина.

Свята Мати, почуй мене,

Вклади мені в серце рани

Спасителя Ісуса.

ПЕРША СТАЦІЯ

Ісусе, Пилат засуджує Тебе на смерть

– Поклоняємось Тобі, Господи Ісусе Христе, і благословляємо Тебе!

– Бо Ти через хрест Свій святий відкупив світ!

Пилат знав, що Ти не винен, і все ж засудив Тебе. Він не насмілився винести справедливе й чесне рішення виправдати Тебе, тому що боявся втратити владу, могутність і репутацію в очах сильних світу цього й натовпу. У його серці не було свободи, і він не міг із любов’ю вибрати істину й справедливість.

А Ти прийняв засуд із любов’ю, бо Твоє серце було вільне, Ти любив, молився й постив.

Віддаю Тобі сьогодні всі моменти, коли я засуджував і відкидав інших, тому що в моєму серці не було свободи й любові. Віддаю Тобі всі моменти, коли мене засуджували інші, і я відповідав їм засудом, гнівом, злістю й бажанням помститися. У цей день посту й молитви прошу Тебе: звільни Моє серце від усякого поневолення злом й гріхом, владою й марнославством, матеріальним і задоволеннями, аби я умів любити та прощати.

Прошу Тебе й жертвую цей піст за всіх сильних світу цього й усіх, хто керує Церквою, щоб силою посту й молитви Ти звільнив їх для любові, справедливості, істини й миру. Ще жертвую цей піст і молитву за всіх, хто страждає через неправильні ставлення й рішення інших, аби свій осуд вони зуміли прийняти з миром; щоб Ти зцілив їхні серця та душі, аби Твій мир увійшов у їхні серця, а також серця всіх людей.

(У тиші віддай Господу людину, через яку ти страждаєш, а також того, хто страждає через тебе; молися, прощай і проси сили для прощення!)

Отче наш…, Радуйся, Маріє…, Слава Отцю…

– Помилуй нас, Господи!

– Помилуй нас!

Чию душу, що стогне,

Співчуває й страждає,

Пронизав меч.

Свята Мати, почуй мене,

Вклади мені в серце рани

Спасителя Ісуса.

ДРУГА СТАЦІЯ:

Ісусе, Ти береш на Себе хрест

– Поклоняємось Тобі, Господи Ісусе Христе, і благословляємо Тебе!

– Бо Ти через хрест Свій святий відкупив світ!

Хрест, на який Тебе засудили на смерть, зараз на Твоїх плечах. Він роз’ятрив рани, які залишилися від бичування, але Ти з любов’ю приймаєш його. Слова, виголошені Тобою як Учителем Своїм учням, зараз Ти виконуєш буквально: «Коли хто хоче бути Моїм учнем, нехай візьме хрест свій і йде слідом за Мною». Ти прийняв хрест, аби навчити нас, як потрібно носити хрести, і щоб визволити нас від них. Дякую Тобі.

У цей день посту й молитви прошу Тебе: даруй мені внутрішнє світло, аби я у смиренні й свободі серця міг усвідомити всі ситуації, серед яких відкидав свій хрест, а також ті, де словами й діями я сам обтяжував хрестами людей, із якими живу й працюю, тих, хто поруч зі мною. Визнаю, що часто я не помічаю страждань, причиною яких стаю для інших, а бачу лише те, що оточення робить мені, та реагую незадоволенням, злістю, гнівом, претензіями, несправедливими звинуваченнями й брехнею. Нехай через цей піст і молитву моє серце стане чистішим і вільнішим, щоб я міг бути Твоїм учнем, а Ти – моїм Учителем.

Віддаю Тобі цей піст і молитву також за всіх, хто, як і я, сліпий на свої дії та в гордині та заздрості, ревності й залежностях кладе тяжкі хрести на плечі інших, не бачачи їх не турбуючись про них, але шукає тільки, як задовільнити свої права, свої бажання й свої гріховні наміри. Нехай цей піст і молитва послужать очищенню та звільненню сердець і несуть мир та порядок у стосунки між людьми.

(Віддай усіх, хто кладе на твої плечі хрести страждань, і проси, аби зрозуміти, кому ти кладеш їх сам; прощай і проси сили для прощення!)

Отче наш…, Радуйся, Маріє…, Слава Отцю…

– Помилуй нас, Господи!

– Помилуй нас!

О, якою печальною й сокрушеною

Була Вона, благословенна

Мати Єдинородного!

Святи Мати, почуй мене,

Вклади мені в серце рани

Спасителя Ісуса.

ТРЕТЯ СТАЦІЯ

Ісусе, Ти перший раз падаєш під тягарем хреста

– Поклоняємось Тобі, Господи Ісусе Христе, і благословляємо Тебе!

– Бо Ти через хрест Свій святий відкупив світ!

Дякую Тобі, Ісусе, бо знаю, що Ти прийняв хрест добровільно і з любов’ю, але фізично Ти вже так знесилився, що впав під його тягарем. Ти не ожорсточився на тих, хто поклав його на Твої плечі, не нарікав через падіння, але й цю хвилину з любов’ю віддав за нас: щоб ми могли вставати, коли впадемо, не залишалися під хрестами, якщо вони придавляють нас до землі, і не осуджували тих, хто радіє нашому падінню. Дякуємо Тобі.

У цей день посту та молитви даруй мені милість усвідомлювати свої падіння й те, як я поводжуся під час них.

Даруй мені ласку зрозуміти, що так часто й легко я оступався тому, що молився й постив недостатньо, а тому залишався без внутрішньої сили, і сьогодні дай зважитися знову вибрати піст і молитву.

Віддаю Тобі всі ситуації, у яких я не зміг утриматися, гублячи любов, віру, мир, терпіння, доброту, милосердя; а також усі наслідки тих падінь у моїм серці, які заважають мені встати й піти за Тобою. Віддаю Тобі також тих, кого я звинувачував у своїх падіннях, і всі образи, що накипіли проти них у моєму серці. Вчини, Господи, аби силою посту та молитви я зумів піднятися й піти за Тобою.

Віддаю цей піст і молитву також за тих, хто оступився через те, що я не був стійким, і чиє падіння я спричинив своєю недобротою та гріхами. Даруй їм милість піднятися, пробачити мені, у мирі та єднанні носити тягарі одне одного, підніматися, якщо впали, і продовжувати свій шлях разом із Тобою.

(Віддай Господеві свою ситуацію, свої падіння, тих, через кого Ти оступився і хто спричинив твої падіння, але — з удячністю — і тих, хто допомагав тобі піднятися й кому допоміг піднятися ти!)

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…

– Помилуй нас, Господи!

– Помилуй нас!

Як горювала й страждала

Благочестива Мати, бачачи

Муки Сина милого.

Свята Мати, почуй мене,

У серце впиши мені рани

Спасителя Ісуса.

ЧЕТВЕРТА СТАЦІЯ

Ісусе, Ти зустрічаєш Свою Пресвяту Матір

– Поклоняємось Тобі, Господи Ісусе Христе, і благословляємо Тебе!

– Бо Ти через хрест Свій святий відкупив світ!

Ісус і Марія, Син і Матір, ви зустрілися на хресній дорозі. Ваші чисті, добрі й лагідні серця, не заплямовані ніколи ні злом, ні гріхом, ні гординею, ні егоїзмом, ще більше були очищені мукою та стражданням. Зустріч, сповнена любові, надії, віри, розуміння, співчуття. Зустріч, якою не закінчилася хресна дорога, якою не скасований смертний вирок, стала все ж зустріччю потіхи, підбадьорення, віддання себе волі Отця знову і готовністю здійснити Отчу волю цілковито. Дякую Тобі, Ісусе, за зустріч із Марією! Дякую Тобі Маріє, за зустріч з Ісусом!

Цього дня посту й молитви я задумуюся над своїми зустрічами в сімейному колі — з батьками, братами, сестрами, дітьми, чоловіком, жінкою, нареченою, свекрухою й рештою близьких. Дякую Тобі за всі теплі й добрі зустрічі, але віддаю Тобі також і ті, коли інші люди ставали мені тягарем і коли я ставав тягарем для інших. Віддаю цей піст і молитву за зцілення ран, які виникли через нашу гординю, егоцентричність, нетерпеливість, непрощення, браку любові й відкритості одне на одного. Нехай через піст і молитву наші серця робляться більш здатними на любов та прощення, милосердя та розуміння, послушність та повагу. Віддаю цей піст і молитву також за всіх, чиї серця поглинуті матеріальним, поневолені алкоголем, наркотиками, невірністю та непослушністю. Нехай увійде у всі сім’ї мир.

(Віддай зараз Господеві в тиші своїх батьків та інших членів сім’ї; дякуй, молися, прощай і проси сили для прощення!)

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…

– Помилуй нас, Господи!

– Помилуй нас!

Хто з людей не заплакав би,

Матір Христа побачивши

У муках таких?

Свята Мати, почуй мене,

У серце впиши мені рани

Спасителя Ісуса.

П’ЯТА СТАЦІЯ

 Ісусе, Симон Киринеянин допомогає Тобі нести хрест

– Поклоняємось Тобі, Господи Ісусе Христе, і благословляємо Тебе!

– Бо Ти через хрест Свій святий відкупив світ!

Із вдячністю, Ісусе, Ти передав Свій хрест Симонові, і той поніс його якийсь час. Яке полегшення, коли знайдеться хтось, готовий допомогти, узяти на себе хреста! Ти прийшов, щоб усім допомогти, але зараз приймаєш допомогу від Симона. Дякую Тобі, Ісусе! Дякую тобі, Симоне, за добре діло, вчинене для мого Спасителя!

Сьогодні, Ісусе, віддаю Тобі цей піст і молитву, аби Ти очистив моє серце від егоїзму, гордині, жадібності, скупості й усього, що стримує мене від готовності носити хрести інших, а також від того, що не дає мені дозволити іншим допомогти мені.

Зціли рани в серцях тих, хто чекав від мене помочі, а я не звернув на них уваги, тому що був зайнятий собою, матеріальним, погонею за задоволеннями й легким життям, без наміру жертвувати собою. Прошу й пощу за те, щоб заможні підтримували бідних, здорові допомагали хворим, аби молодь приймала пристарілих. Постом і молитвою очисти моє серце й серця всіх людей, щоб вони робилися чуйнішими до потреб інших та зважувалися допомогти. Будь благословенний у всіх, хто допомагав мені досі й кому допоміг і я.

(Віддай Господеві в тиші всіх, про кого знаєш зараз, що вони залишилися зраненими через те, що ти не був готовий їм допомогти. Прийми конкретне рішення й проси про те, щоб зуміти його виконати!)

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…

– Помилуй нас, Господи!

– Помилуй нас!

Хто з людей не заплакав би,

Матір Христа побачивши

У таких муках?

Свята Мати, почуй мене,

У серце впиши мені рани

Спасителя Ісуса.

ШОСТА СТАЦІЯ

Ісусе, Вероніка простягає Тобі хустку й обтирає Твоє обличчя

– Поклоняємось Тобі, Господи Ісусе Христе, і благословляємо Тебе!

– Бо Ти через хрест Свій святий відкупив світ!

Твоє обличчя було закривавлене й обпльоване. Люди спотворили Твій Божественний лик і поглумилися над Тобою, давши поневолити себе власному злу й гріху. Лише Вероніка зважилася подолати всілякий страх та обережність й обтерла Тобі лице. На знак удячності Ти залишив їй образ Свого лику на хустині. Дякую Тобі, Ісусе.

Віддаю Тобі сьогодні цей піст і молитву, Ісусе, щоб Ти очистив мене від усякого гріха й шкідливої залежності, аби моє обличчя просвітліло радістю й миром, любов’ю та надією; щоб на моєму обличчі можна було впізнати Твій лик, у моїх словах — Твої Слова, у моєму спокої — Твій мир. Силою посту й молитви нехай розгладяться на моєму обличчі зморшки, що зібралися через те, що серце моє невільне й виразом лиця я давав вихід образам, гніву, злості, напруженню й роздратованості, агресії та незадоволенню, ненаситності й прагненням лише до задоволень. Силою посту й молитви нехай увійдуть у кожне серце ясність і спокій, любов і милосердя, і всіх досягне мир.

Віддаю сьогоднішній піст і молитву за всіх, хто лихословить інших та хулить Бога, щоб Ти наповнив їхнє серце словом лагідності й незлостивості, молитвою та подякою Тобі.

Віддаю Тобі піст і молитву за ласку добрих сповідей, щоб кожна зустріч у сповіді виявлялася зустріччю з Тобою, у якій я й усі каянники просвітяться новим світлом, що походить від Тебе. Прошу Тебе й про священиків, які приймають сповіді, аби вони були простягнутими руками Твого милосердя!

(У тиші передай Господеві все, чим ти зранив або, можливо, і зараз раниш себе, а також усіх, хто своїми діями принижує образ інших людей, забуваючи, що вони водночас — і лик Ісуса!)

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…

– Помилуй нас, Господи!

– Помилуй нас!

За гріхи свого роду

Бачила Вона Ісуса,

На муки під батоги поставленого,

Свята Мати, почуй мене.

У серце впиши мені рани

Спасителя Ісуса.

СЬОМА СТАЦІЯ

Ісусе, Ти вдруге падаєш під тягарем хреста

– Поклоняємось Тобі, Господи Ісусе Христе, і благословляємо Тебе!

– Бо Ти через хрест Свій святий відкупив світ!

Друге падіння виявилося тяжчим за перше. Фізичні сили Твої вичерпуються. Ти знесилений. Тяжче було і встати на ноги та нести хрест далі. Ти піднявся лише силою Своєї волі й любові, які спонукали Тебе віддати Себе в жертву як агнця Божого, як слугу Божого, що ранами й синцями Своїми зцілює й спасає нас. Дякую Тобі.

Цього дня посту й молитви віддаю Тобі всі свої слабкості й падіння, щоб Ти простив мені, якщо я не вистою знову й виявлюся невірний обіцянкам, щоб я не падав більше; усю свою тілесну, душевну й духовну неміч. Даруй мені сили піднятися й слідувати за Тобою.

Віддаю Тобі всіх, хто знову не втримався й утратив віру, любов, надію, довіру й волю підніматися. Силою посту й молитви допоможи їм із відкритим серцем прийняти Твою допомогу та з новими силами й рішучістю піднятися й слідувати за Тобою, своїм Господом.

Особливо віддаю Тобі цей день посту й молитви за всіх, хто ризикує сьогодні у відчаї та труднощах зробити вибір проти зачатого життя й переживає спокусу вбити його. Силою посту й молитви даруй їм світло віри, аби вони зуміли полюбити ще не народжене життя й зробили вибір на його користь. А всім, хто здійснив злочин проти ще не народженого життя, силою посту й молитви даруй милість покаяння, навернення й ласку служити з цього моменту життю. Тому віддаю Тобі цей день посту та молитви й за майбутніх матерів, за батьків ще не народжених дітей, їхні сім’ї, лікарів і тих, хто консультує вагітних у їхніх труднощах, аби вони шанували життя й берегли його.

(Віддай Господеві свою особисту ситуацію й усіх тих, про кого знаєш, що їхні сили вичерпуються чи вони вбили невинне дитя, і молися за них!)

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…

– Помилуй нас, Господи!

– Помилуй нас!

Бачила Сина милого,

Якого вмирати залишили,

Який спускав дух.

Свята Мати, почуй мене,

У серце впиши мені рани

Спасителя Ісуса.

ВОСЬМА СТАЦІЯ

Ісусе, Ти втішаєш єрусалимських жінок

– Поклоняємось Тобі, Господи Ісусе Христе, і благословляємо Тебе!

– Бо Ти через хрест Свій святий відкупив світ!

Ісусе, Ти не дозволив жінкам Єрусалима плакати через Свою долю, але зупинився й закликав їх до навернення, аби наверненням вони врятували себе, свої сім’ї та народ. При кожній нагоді Ти ніс радісну вістку про Царство Отця, не проминувши й цієї можливості говорити до жінок, які за Тобою плакали.

Цей день посту та молитви віддаю Тобі за себе, щоб Твоє слово я вмів завжди слухати й приймати у свободі серця й душі, очищений постом і молитвою від усього, що засліплює мене на знаки Твоєї любові й робить глухим до Твого слова. Прошу й пощу сьогодні за всіх, до кого слово звернене, — за всіх християн, аби, звільнені від будь-якого поневолення цього світу й гріха, вони вміли впізнавати в глибині серця знаки любові й чути Твоє слово.

Віддаю цей день посту також за Папу, за всіх єпископів, священиків, місіонерів та катехитів, щоб силою посту та молитви вони ставали найперше тими, хто слухає слово, а відтак несли його іншим. Нехай Твій Дух надихає й веде їх, і в силі Духа вони вістять Твоє слово. Нехай їх супроводять знамення й чудеса так само, як проповідь апостолів та багатьох святих супроводжували дивовижні знамення Твоєї сили й могутності.

Особливо віддаю Тобі цей піст та молитву, щоб кожен священик усвідомлено прийняв свою місію вістити Євангеліє, прощення гріхів, зцілення хворих та визволення від темних духів. Нехай Твоє Царство свободи й миру, справедливості й життя досягне всіх людей та народів. Прошу Тебе й пощу також за нові покликання в Церкві, щоб молоді люди відгукнулися на заклик і прийняли його.

(Віддай ситуації, коли ти слухав Боже слово без волі чи радості; усі внутрішні перепони, котрі, як ти відчуваєш, засліплювали й глушили тебе на те, що Господь дарував чи бажав Тобі дарувати, а ти не прийняв, тому що постив і молився недостатньо; і — з вірою — віддай свою молитву та піст за всіх, хто найбільше в ній зараз має потребу!)

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…

– Помилуй нас, Господи!

– Помилуй нас!

Застав горіти серце моє

В любові до Христа Бога,

Щоб уподібнитися до Нього.

Свята Мати, почуй мене,

У серце впиши мені рани

Спасителя Ісуса.

ДЕВ’ЯТА СТАЦІЯ

Ісусе, Ти втретє падаєш під тягарем хреста

– Поклоняємось Тобі, Господи Ісусе Христе, і благословляємо Тебе!

– Бо Ти через хрест Свій святий відкупив світ!

Ісусе, Ти втретє впав під тягарем хреста. Не смію й подумати, як Тобі було в ті моменти, коли, зовсім розтерзаний, знесилений і висміяний, Ти лежав під хрестом і коли піднявся з останніх сил та пішов далі. Ноги Твої підкошувалися й дрижали, рани закривавили знову, усе тіло було суцільним болем. Тільки любов до нас стала міцнішою: вона дала Тобі силу піднятися й іти далі. І в цьому падінні Ти повторив у серці те, що промовив у Гетсиманському саду: «Отче, нехай буде воля Твоя!» Ісусе мій, дякую Тобі!

Віддаю Тобі цей піст і молитву за всіх, хто втратив внутрішню свободу в алкоголі, наркотиках, азартних іграх, розпусті, проституції та інших шкідливих заняттях. Віддаю сьогодні цей піст і молитву за всіх тих, що зруйнували цілковито свою людську гідність, своє духовне, душевне й тілесне здоров’я, стали рабами шкідливих звичок і мучителями тих, із ким живуть. Силою посту й молитви  закорени в їхньому серці глибоке стремління до звільнення та пошли їм на допомогу людей. Дай їм силу, щоб подолали своє зло, підвелися й пішли за Тобою, не боялися жертви та утримання й наново здобули віру, любов, надію й довіру. Нехай до їхнього серця повернуться радість і мир. Дай їм сили пробачити самим собі й тим, кого вони звинувачують у своїх падіннях, та стати свідками сили, що виходить від Тебе. Віддаю Тобі цей піст і молитву також за всіх, хто зовсім не має волі підвестися й не визнає, що потребує допомоги. Проясни їхній затьмарений розум, укріпи ослаблену й надломлену волю та визволи від шкідливих впливів, щоб усі люди змогли жити в мирі.

(У тиші віддай усе, що є у твоїм серці та поведінці недоброго, а також усіх, кого знаєш і хто перебуває в тяжкому стані, і молися за них!)

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…

– Помилуй нас, Господи!

– Помилуй нас!

Твого зраненого Сина,

Що зволив прийняти муки за мене,

Страждання зі мною розділи.

Свята Мати, почуй мене,

У серце впиши мені рани

Спасителя Ісуса.

ДЕСЯТА СТАЦІЯ

Ісусе, із Тебе знімають одяг

– Поклоняємось Тобі, Господи Ісусе Христе, і благословляємо Тебе!

– Бо Ти через хрест Свій святий відкупив світ!

Несучи хрест, Ти дійшов, Ісусе, до місця, де обрав віддати за нас на хресті Своє життя. Перед самим розп’яттям Твоїм мучителям спало на гадку ще дещо: із Тебе зірвали одяг і нагим виставили на огляд натовпу, під нові насмішки й глумливі викрики. Ти витерпів усе в любові й терпінні, аби відкупити нас від усіх принижень та гріхів проти людської гідності. Перед цією стацією в мені починає лунати питання: невже повинен був Ти витерпіти й винести на Собі все це? І пробивається відповідь: так, повинен був — гріховність моя й цього світу великі, але Ти вибрав вибавити нас від осуду, що впав на нас через гріх. Дякую Тобі, Ісусе!

Віддаю Тобі цей день посту й молитви як подяку за Твою безмірну любов, але також і за все, чим я особисто принижував себе: за всі гріхи тіла, що я здійснив, і за всі гріхи цього світу, якими принижує себе людина.

Віддаю Тобі цей день посту й молитви за всіх, що пережили в дитинстві в сім’ї від найближчих приниження, відкинення, сексуальне насилля; за всіх, що здійснили гріх проти гідності ще не народженого життя; за всіх політичних в’язнів та всіх людей, які втратили свободу внаслідок правопорушень чи кримінальних злочинів; за всіх, хто використовує становище, силу й гроші для зловживань та приниження інших. Силою Своїх страстей та пониження в ці хвилини звільни кожне серце й поверни всім людську гідність.

(Віддай зараз Господеві свої тілесні гріхи, проси про прощення й молися за навернення всіх, кого знаєш і хто знаходиться в обставинах, де зневажає людську гідність свою та інших!)

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…

– Помилуй нас, Господи!

– Помилуй нас!

Дозволь мені ридати з Тобою,

Співстраждати Розп’ятому,

Доки живий буду.

Свята Мати, почуй мене,

У серце впиши мені рани

Спасителя Ісуса.

ОДИНАДЦЯТА СТАЦІЯ

Ісусе, Тебе прибивають до хреста

– Поклоняємось Тобі, Господи Ісусе Христе, і благословляємо Тебе!

– Бо Ти через хрест Свій святий відкупив світ!

Близький кінець Твоєї муки, але попереду найтяжчі хвилини. Вирок Твій гласив: смерть на хресті — і прибиття до хреста. Жодному серцю не пізнати всього болю, що Ти витерпів, коли солдати, які несли службу, прибивали Тобі руки й ноги цвяхами до дерева хреста. І в цю страшну хвилину Ти приніс Себе в жертву з любов’ю за всіх нас і за весь світ, щоб силою Твоїх страстей Отець визволив його від насилля й убивства, — і тим уподібнився до всіх жертв насилля в цім світі. І ту страшну хвилину Ти використав, аби знову віддати Своє життя з любов’ю за нас. Дякую тобі, Ісусе мій, розп’ятий Спасителю.

Віддаю Тобі цей день посту й молитви за всіх, хто калічить та насилує інших, коли, використовуючи своє становище, владу й гроші, розпинає їх на всіляких хрестах, де, мучачись, переживаючи образу й ненависть, вони готові мстити й відповідати злом на зло. Прошу й пощу за всіх, хто силою посягає на інших, щоб вони усвідомили свій гріх та гріховну поведінку; за всіх, хто своїми діями спричиняв і спричиняє конфлікти в сім’ї, у Церкві та у світі; за всіх, хто розпалює війни й сіє воєнні розорення; за всіх, хто чинив насилля над дітьми, хворими, незаможними, невинними й немічними. Даруй їм милість визнати своє деструктивну поведінку, звернутися до Тебе, Бога миру, любові й прощення, і стати тими, хто творить мир.

Віддаю Тобі цей день посту й молитви також за всіх жертв домашнього насилля, за жертв насилля в Церкві та у світі, аби всі потерпілі від нього простили, зцілилися й могли простягнути руку примирення тим, хто якимось чином заподіяв їм зло.

Нехай припиняться удари ненависті, заздрості, ревності, зловтіхи, якими ми так легко прибиваємо інших до хреста!

Нехай припиняться заздрість, гординя, гнів, лінь і все інше зло.

Силою Свого духа лагідності й миру зупини, Ісусе, будь-яке насилля, щоб Твоє Царство любові й миру могло досягти всіх людей.

Зупини всілякий заклик і спробу до війни — нехай не буде війн, нехай усіх людей досягне Твоє Царство.

Віддаю Тобі цей піст і молитву також за всіх, хто перебуває в спокусі здійснити насилля над своїм або чиїмсь життям. Зроби їх здатними всім серцем, усією душею служити Тобі — єдиному й благому, справедливому й правдивому — та одне одному з любов’ю.

(Віддай Господеві в тиші насилля, яке тобі заподіяли інші, і те, що ти завдав іншим; молися, прости про прощення, аби в кожному серці настав мир!)

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…

– Помилуй нас, Господи!

– Помилуй нас!

Діво дів преславна!

Не будь до мене суворою,

Дозволь мені ридати з тобою.

Свята Мати, почуй мене,

У серце впиши мені рани

Спасителя Ісуса.

ДВАНАДЦЯТА СТАЦІЯ

Ісусе, Ти вмираєш на хресті

– Поклоняємося Тобі, Христе, і благословимо Тебе!

– Бо Ти Своїм святим хрестом урятував увесь світ!

Ісусе, Агнче Божий, повішений на хресті, розп’ятий. Яви мені Свою любов, яка привела Тебе до цієї хвилини, коли Своє життя Ти віддаєш за Моє спасіння, щоб і я відгукнувся любов’ю, щоб Твоя любов не залишилася нерозділеною. Тебе, умираючого Господа, молю найперше про любов, тому що без неї я не вмію ввійти в таємницю Твоїх страстей і смерті.

Нехай мою душу, серце й усю сутність перемінить цей образ: Син Божий — розп’ятий за мене поміж двома розбійниками, закривавлений, у муках, осміяний, зганьблений, цілковито принижений — із останніх сил, у задусі вимовляє слова молитви, кличе Отця, молить про прощення, доручає Матір учневі й учня — Матері та, скрикнувши голосно до Отця, помирає!

(Зупинися, замовкни, залишися в мовчанні. Перед величчю того, що відбувається, слова безсилі. Співпереживай, будь тут із Марією, Яка супроводжує й переживає все материнською любов’ю! Відтак молися!)

Віддаю Тебе, померлий мій Спасителю, цей день посту й молитви, щоб любов відкрила мені очі, аби я бачив, і слух, аби чув усе, що відбулося цієї хвилини. Нехай відгукнуться зараз у моїм серці Твій біль, Твоя молитва, Твоє слово прощення, і нехай переображують моє життя. Нехай помре в мені все, що стоїть на моєму шляху до цілковитого віддання себе волі Отця. Відрікаюся від гріха й усілякого зла. Ти ж визволи мене силою посту й молитви через Свою жертву, щоб я вмів віддавати себе разом із Тобою ради спасіння свого й спасіння цього світу.

Дай внутрішню силу всім, хто розп’ятий зараз через те, що віддав себе силам зла, аби вони стали вільними; дай силу й тим, хто розп’ятий через несправедливість, жадібність, деспотичність і марнославство інших, які ненавидять і розпинають своїм беззаконням усе довкіл. Нехай згине зло й воскресне добро, нехай щезнуть усі сум’яття й народиться мир, нехай зникне безвихідь і народиться надія. Нехай обернеться все на благо.

(Віддай у тиші все те в собі, про що знаєш, що воно повинно піти з твоїх слів та дій; віддай Господеві тих, кого розпинав сам і хто розпинав тебе, та молися про силу прощення! Проси про вмираючих та про всіх, хто не може пробачити тим, хто навмисно чи ненавмисно когось убив з їхніх близьких, і про тих, хто вбивав ще не народжених дітей або був співучасником їхнього вбивства!)

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…

– Помилуй нас, Господи!

– Помилуй нас!

Нехай мене ранять ударами,

Дай мені випити від Хреста

І крові Сина.

Свята Мати, почуй мене,

У серце впиши мені рани

Спасителя Ісуса.

ТРИНАДЦЯТА СТАЦІЯ

Ісусе, Тебе зняли з хреста й передали на руки Матері

– Поклоняємося Тобі, Христе, і благословимо Тебе!

– Бо Ти Своїм святим хрестом урятував увесь світ!

Маріє, скорбна Мати, коли в Благовіщенні Ти відповіла Богові: «Нехай зі Мною станеться по Твоєму слову!», — Ти й помислити не могла про все, що вміщала Твоя згода, але й цієї хвилі в серці, у глибині Своєї скорботи, Ти повторила: «Отче, нехай зі Мною станеться по Твоєму слову!» Хто може осягнути біль материнського серця, що безсило глядить на муки, розп’яття, Сина, витягнутого на хресті, та Його смерть?! Ти ж пережила, витерпіла все це, не припиняла любити, не могла не молитися з Ним і не прощати, коли Він прощав і молив Отця про прощення для них. Дякую Тобі, Маріє, за Твою любов та скорботу із Сином Твоїм Ісусом заради нас. У болях ти стала нашою Матір’ю, у досвіді скорботи й болю Ти стала Матір’ю й потіхою всім стражденним, потіхою для тих, хто в скорботі, надією тим, хто втратив надію. Ти навчилася страждати — і розумієш наші муки. Дякую Тобі.

У прагненні жити Твоїм посланням віддаю сьогодні цей день посту й молитви за себе, аби звільнитися від усього, що стоїть у мене на шляху, задля того, аби цілковито посвятити себе Тобі й бути безроздільно Твоїм. Посвячую Тобі своє минуле, теперішнє й майбутнє, щоб Ти допомагала мені залишатися вірним. Посвячую всі сім’ї, батьків із дітьми, усіх удів, сиріт, молодь, усю Церкву й світ.

Віддаю цей піст і молитву у всіх Твоїх намірах і заради тріумфу Твого Непорочного Серця.

(Говори в тиші з Божою Матір’ю про себе, свої задуми, тягарі, розчарування, проблеми, як розмовляють із матір’ю!)

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…

– Помилуй нас, Господи!

– Помилуй нас!

Нехай не згорю у вогні й полум’ї,

Тобою, Діво, буду захищений

У день Страшного суду.

Свята Мати, почуй мене,

У серце впиши мені рани

Спасителя Ісуса.

ЧОТИРНАДЦЯТА СТАЦІЯ

Ісусе, Тебе кладуть до гробу

– Поклоняємось Тобі, Господи Ісусе Христе, і благословляємо Тебе!

– Бо Ти через хрест Свій святий відкупив світ!

Маріє, ти залишилася майже одна на Голгофі. Тільки декілька найвірніших подруг та друзів були поруч і розділяли Твій біль. Тепер вони допомагають покласти Твого Сина до гробу, якого віддав Ісусові один із друзів. Несучи Його до гробу, Ти, напевне, згадувала все, що Він говорив і робив, усю доброту Його та любов, і в ті моменти Твоє Серце боліло ще сильніше. Мабуть, Ти дивувалася, як можуть бути люди такими, і все ж розчарування не ввійшло до Тебе в душу. Дякую Тобі за Твою любов, яка виявилася сильнішою від натиску ненависті, за віру, що була міцнішою, аніж недовіра Богові, яка все те допустила, і за надію, яка не згасла навіть тоді, коли до гробу привалювали камінь, котрий остаточно відділив Твого Сина від світла дня та світу живих.

Разом із Тобою хочу ще раз подякувати зараз Твоєму Синові за прихід на цю стражденну землю, за перебування посеред нас, грішних, і за все те, за що інші не дякували.

Віддаю цей день посту й молитви за те, щоб уміти у всьому відкривати й виконувати Отчу волю й одного разу мирно прийняти смерть із очікуванням нового життя. Віддаю піст і молитву також за всіх, хто збився з правильного шляху, ходить дорогами зла й не замислюється про кінець, за всіх, хто не вірить у перемогу над смертю й бачить закінчення життя у хвилину смерті, та за всіх, хто не вірить у життя вічне й не готується серйозно до моменту переходу з цього світу.

(Посвяти хвилину своєї смерті Ісусові через Марію, проси про мирну й гідну кончину, про тих, хто буде поруч із тобою в цей момент, а також про тих, хто помирає зараз!)

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…

– Помилуй нас, Господи!

– Помилуй нас!

Коли тіло помре моє,

Даруй моїй душі

Райську славу.

Свята Мати, почуй мене,

У серце впиши мені рани

Спасителя Ісуса.

МОЛИТВА ПЕРЕД ХРЕСТОМ

1933 року настоятель меджуґорської парафії Бернардин Смолян та парафіяни встановили на горі Кріжевац залізобетонний хрест висотою 8.56 м. На ньому вони викарбували слова:

ІСУСУ ХРИСТУ,

ВІДКУПИТЕЛЮ ЛЮДСЬКОГО РОДУ

НА ЗНАК СВОЄЇ ВІРИ,

ЛЮБОВІ ТА НАДІЇ

СПОРУДИЛИ БЕРНАРДИН СМОЛЯН, НАСТОЯТЕЛЬ,

І ПАРАФІЯ МЕДЖУҐОР’Я.

ВІД УСЯКОГО ЗЛА

ВИЗВОЛИ НАС, ІСУСЕ

У саму хрестовину вклали реліквію, привезену з цієї нагоди з Рима, – частинку хреста, котрий християни вшановують як той, на якім був розп’ятий Ісус Христос і чий найбільший фрагмент зберігається в церкві Санта Кроче ін Джерусалемме в Римі. Повністю хрест був закінчений до 15 березня 1934 року. Пізніше склалася традиція – на честь Воздвиження Хреста Господнього в першу неділю після Різдва Богородиці біля його підніжжя служити Святу Месу.

Поклоняємося Твоєму хресту, бо він – знак Твоєї любові. Силою Своєї дорогоцінної крові омий нас від усіх гріхів та збережи від усякого сатанинського впливу. Нехай із цього місця потече ріка миру й примирення в парафіяльну спільноту, у Церкву й у світ.

Благослови й заклич до Свого раю всіх, які зробили цей хрест.

Благослови всіх, хто перед ним молився та ще буде молитися, бо вони слухняні Марії, Твоїй Матері, Яка закликала нас: «Моліться перед хрестом – із хреста сходять великі благодаті».

Будь благословенний, Ісусе, що Своїм хрестом відкупив нас для вічного життя. Віддаю Тобі знову свій піст і молитву заради спасіння свого й усіх людей. Амінь.

(Прочитай п’ять «Отче наш» на честь Христових ран)

На зворотному шляху від хреста ти зустрінеш стацію, яка символізує Пасхальне Воскресіння: зупинися й помолися, заспівай якусь пасхальну пісню й сходь із Кріжеваца в тиші. Коли молишся вдома чи у своїй парафіяльній церкві, так само згадай Христове Воскресіння!

Попередня

22.02.2023

Наступна

23.02.2023