Заклик Цариці Миру

Як свідчать візіонери, Пресвята Богородиця закликає всіх нас до миру, посту й молитви, до навернення і до міцної віри.

Від самого початку своїх явлінь до серпня 1984 року постили один день на тиждень. Напередодні свята Успіння в 1984 році візіонер Іван прийшов до нас в адміністрацію парафії, аби сказати, що Богородиця явилася йому, коли він збирався до церкви, й закликала усіх молитися тепер три частини вервиці (Радісні, Страсні, Славні таїнства вервиці) й постити два дні на тиждень, у середу і п’ятницю. Від того дня аж до сьогодні заклик лишився незмінним.

Багато з нас були здивовані й навіть збентежені закликом постити взагалі, а тим більше закликом на два дні посту. Для багатьох це здавалося перебільшеним, нереальним, неможливим. Утім, навіть поверховий погляд в історію посту показує, що вже євреї постили два дні: в понеділок та у четвер. Фарисей, який молився у храмі, складав Богові подяку за те, що він молиться, постить і думає про бідних, та попри це пішов додому невиправданий – оскільки засуджував грішника, який молився в кутку храма. (Лк 18, 9-12). Цим Ісус не заперечує цінності посту й не забороняє постити два дні – але він забороняє засуджувати інших.

Марія є Царівною пророків. Усі пророки закликали до навернення, до посту й до молитви як до умови миру. Марія не має ні кращих, ні інших засобів поза тими, які пропонують, закликаючи до миру, пророки, – це знову ж таки навернення, молитва, піст і міцна віра.

Закликаючи нас до посту два дні на тиждень, Марія залишається в традиції свого ізраїльського народу і нагадує нам  багатостолітню традицію Східної та Західної Церков.

І коли ІІ Ватиканський собор закликав нас повернутися до джерел, мусимо визнати, що ми не відкрили для себе піст, ба навіть навпаки. В останні десятиліття піст звівся до мінімуму – на два дні в році: Попільна Середа і Страсна П’ятниця.

Явління в Меджуґор’є не принесли нічого нового й не відкрили нічого незнаного; вони є нічим іншим як допомогою прийняти те, що Бог просив через пророків, що робила Марія і що робив сам Ісус.

Марія говорила про піст у кількох посланнях:

14 серпня 1984 року

Це явління було нежданим. Іван молився у себе вдома, потім збирався йти до церкви на вечірню службу. Раптом Пресвята Богородиця явилася йому і просила передати світові це послання:

“Я хотіла би, щоб світ молився разом зі Мною цими днями. Якомога більше! Нехай дотримується строгого посту щосереди і щоп’ятниці; нехай кожного дня відмовляє хоча б вервицю: радісні, страсні і славні таїнства”.

Божа Мати просила, щоб ми прийняли це послання з твердою волею. Особливо Вона просила про це парафіян і вірних з околиць.

20 вересня 1984 року

“Дорогі діти! Сьогодні закликаю вас почати піст від серця. Багато людей постить, але тільки тому, що всі постять. Це стало звичаєм, якого ніхто не хоче порушити. Прошу парафію постити з вдячності, що Бог дозволив, аби Я залишилася у цій парафії так довго. Дорогі діти, постіть і моліться серцем. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик!”

Марія закликає нас молитися серцем і постити серцем. Це означає молитися й постити з любов’ю. Любов до Бога і людей є єдиною правдивою мотивацією для молитви та посту. У біблійному значенні жодна інша мотивація не є достатньою.

26 вересня 1985 року

“Дорогі діти! Дякую вам за всі молитви. Дякую вам за всі жертви. Дорогі діти, хочу вам сказати: відновіть послання, які Я вам даю. Особливо живіть постом, адже постом ви досягнете  й принесете Мені радість бо так реалізується весь план, який Бог планує здійснити тут, у Меджуґор’ї. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.

Молитва й піст є дорогою до радості, а також і умовою для втілення планів Бога, пов’язаних із Меджуґор’єм. Без молитви й посту плани Бога не зможуть бути втілені. Наша співпраця є дуже важливою. Ґоспа стільки разів повторювала, що ми потрібні Їй у втіленні тих планів, які довірив Їй Бог.