Як й Ісус, Цариця Миру навчає нас притчами про природу. Наближається весна, тобто нове життя, надія. Природа слухається Творця, є мовчазним свідком Його любові. У послуху весна приходить після зими, насіння проростає, росте, а потім у свій час приносить плоди. Усе відбувається в досконалому порядку. «Небеса оповідають славу Божу, і діло рук Його проголошує твердь небесна» (Пс. 19:2).
Серед природи ми можемо зустріти Творця. Марія каже нам: «Ідіть на природу й дивіться, як природа пробуджується, і це допоможе вам відкрити ваші серця для любові Бога-Творця» (25.04.1993). «Радійте зі Мною в цей весняний час, коли прокидається вся природа, а ваші серця прагнуть змін» (25.04.2002).
Ми теж пробуджуємося, коли довірливо підставляємо себе, як природа, Божому сонцю в молитві, очищуємо свої серця покаянням і постом, і щодня в тиші приймаємо Боже слово. Як пише апостол Яків: «Тому, відкинувши всякий бруд та останок злоби, прийміть з покірністю посаджене слово, що може спасти ваші душі» (Як. 1:21).
Природа може заохочувати нас до послуху Божим законам. Бог також уклав у нас Свої закони. Якщо ми будемо їм підкорятися, то перебуватимемо в повній гармонії, як природа. Немир, хаос і війни виникають тоді, коли ми віддаляємося від Бога.
Марія закликає нас молитися і любити Бога понад усе в нашому житті. Ці Її слова перегукуються з відповіддю Ісуса Христа фарисеям на запитання, яка заповідь є найбільшою. «Слухай Ізраїлю! Наш Господь Бог – Господь Єдиний, і будеш любити Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, усією думкою твоєю й усією силою твоєю» (Мк. 12:29-30). І ще: «Люби ближнього твого, як себе самого» (Мт. 22:39).
Ісус, Марія та святі прагнули Бога всім серцем і любили своїх ближніх. «Діти Мої, і ви можете бути святими, це залежить від вас. Святими є ті, які безмірно люблять Небесного Отця, ті, які люблять Його понад усе. Тому, діти Мої, старайтесь завжди бути кращими. Коли стараєтесь бути добрими, можете бути святими, хоч так і не думаєте про себе» (02.12.2017).
Навернення – це шлях до святості. Один святий заохочує нас вирішити жити сьогодні краще, ніж ми жили вчора. Марія доручає нам завдання бути Її простягнутими руками любові і миру для тих, хто не хоче миру, не любить.
Цими днями в Меджуґор’ї перебуває група матерів, чиї сини загинули на війні в Україні. Коли ми молилися разом, одна з них молилася так: «Господи Ісусе, не допусти, щоб наші серця зачерствіли від помсти, від ненависті. Доторкнися до тих, хто не любить Тебе, бо не знає Тебе».
Молитва
Маріє, наша Мати! Дякуємо Тобі за те, що у Твоїй присутності ми можемо вчитися, що означає любити Бога понад усе, а ближнього, як самого себе. Ти вчиш нас преобразити наше життя в любов до Бога й ближнього. Ми любимо Тебе, наша Учителько, віддаємо себе під Твій провід. Допоможи нам щомиті й за будь-яких обставин обирати любов, як це робила Ти. Разом із тобою просимо Ісуса про дар витривалості в любові. Ми хочемо бути Твоїми простягнутими руками миру й любові для всіх, хто цього потребує. Амінь.
