Слава Ісусу Христу!
Я хотіла б поділитися тим, як прожила 33 дні духовних вправ. Прочитавши послання від 25 травня 2020 року, в якому Марія каже: «У своїх серцях, дітоньки, знаєте, що треба міняти…», під час цієї підготовки до посвячення я постаралася відповісти на Її заклик. Я молилася і думала, що я повинна зробити, щоб моє серце відкрилося? У молитві просила Бога: «Господи, допоможи мені. Матір Божа, допоможи мені побачити те, що в мені потрібно змінити». Одного разу стоячи на колінах з Розарієм у руках, я молилася перед своїм домашнім вівтариком. На мить я зупинилася, щоб трохи побути в тиші і послухати, що каже моє серце… Я почала усвідомлювати, що мені бракує терпіння, смирення, послуху; як добре було б не говорити зайвого, і більше любити. По моєму тілу пробігли мурашки, і я викликнула: «Господи, дякую Тобі!» Я з радістю продовжила молитву, з упевненістю, що все буде добре. В моє серце ввійшов мир. З кожним дотиком любові Божої Матері та Ісуса моє серце ставало все більше і більше.
Господи, я дякую Тобі за Меджуґор’є. Спасибі, Царице миру, за ці вправи. За все дякую. Продовжую молитися…

З любов’ю,
Франциска, Латвія