День п’ятий
Марія – Мати Церкви
(33-ий день)
Присвячення Марії всього нашого єства
В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.

ЗАКЛИК
Боже мій,
Трійце, котру прославляю,
допоможи мені забути про себе,
щоб я змогла оселитися в Тобі –
непорушна і спокійна,
немовби душа моя була вже у вічності,
щоб ніщо не змогло потривожити мир мій,
ані не змусило мене покинути Тебе,
але нехай кожна хвилина
несе мене у даль,
в глибину тайн Твоїх,
о Незмінний мій.
Заспокій мою душу
і вчини її своїм небом,
своєю улюбленою оселею
і місцем свого відпочинку.
Нехай я ніколи Тебе
самотнього там не залишу,
але нехай я буду там уся,
чуваючи у своїй вірі,
прославляючи Тебе
і всеціло віддаючись
Твоєму творчому діянню.
О Христе, Возлюблений мій
і розп’ятий з любові!
Я б стати хотіла
Нареченою Твого Серця,
щоб принести Тобі хвалу
і так Тебе покохати,
щоб могти навіть вмерти з любові!
Однак, я відчуваю своє безсилля.
Благаю Тебе
Переміни мене в себе
і пристосуй мою душу
до всіх почуттів Твоєї душі.
Наповни мене,
огорни мене,
займи моє місце,
щоб моє життя
випромінювало лише Твоє життя.
Прийди до мене як Той, хто обожнює,
винагороджує
і спасає.
Слово вічне,
Слово мого Бога!
Я хочу пройти крізь життя,
слухаючи Тебе,
я хочу бути дуже уважною,
щоб Тебе розуміти
і всього від Тебе навчитися.
А потім, після всіх ночей,
самотності та власного безсилля –
вдивлятися у Тебе завжди,
перебуваючи в Твоєму сяйві.
Зоре моя возлюблена,
благоволи осяяти мене так,
щоб я не змогла ніколи вийти
із ореолу Твого світла.
Гаряче Полум’я,
О Духу любові,
зійди на мене.
Нехай в моїй душі звершиться,
немовби втілення Слова:
нехай я стану для Нього
неначе новим людством,
в якому Він зміг би віднайти свою тайну.
А Ти, мій Отче,
схились
до свого немічного, вбогого створіння,
в тіні своїх крил сховай його
і благоволи в нім побачити „Возлюбленого,
в котрому Твоє вподобання”.
О мої Троє!
О моє Все!
Моє Щастя!
Нескінченна Самотносте!
Безмір, в якому я гублюся!
На власність Твою
я Тобі віддаюсь.
Сховайся в мені,
щоб я змогла сховатись в Тобі,
очікуючи на мить, коли я зможу
споглядати у сяйві Твоїм
безодню Твоїх досконалостей.
(бл. Єлизавета від Пресвятої Трійці)

Посвята Святому Йосифу
О улюблений Св. Йосифе, прийми мене за Свою дитину, заопікуйся моїм спасінням, чувай наді мною вдень і вночі, захорони мене від нагоди до гріха, здобудь для мене чистоту душі і тіла! Через Твоє заступництво перед Ісусом подай мені Духа жертви, покори і самозречення, палаючої любові до Ісуса у Св. Тайнах, солодкої і ніжної любові до Пречистої Діви Марії, Божої Матері. Св. Йосифе, будь при мені протягом мого життя і в годину смерті, а на Божому суді осягни для мене прихильність Ісуса, мого милосердного Спасителя. Амінь
Св.Бернардин Сієнський

Вірую…” (Апостольський символ віри)
“Радуйся, Маріє…” (10 раз в наміреннях Богородиці)

Слово Боже

2 Кор 3, 16.18: «Та коли звертається до Господа, спадає покрівець.» Ми ж усі, мов дзеркало, відкритим обличчям віддзеркалюємо Господню славу й переображуємось у його образ, від слави у славу, згідно з діянням Господнього Духа.

Послання Богородиці, 25 лютого 1993 p., Меджуґор’є
“Дорогі діти! Сьогодні вас благословляю Своїм Материнським благословенням і закликаю всіх вас до навернення. Хочу, щоб кожен із вас вирішив змінити життя та щоб кожен із вас більше працював у Церкві не словами, не думками, але прикладом, щоб ваше життя було радісним свідченням про Ісуса. Не можете сказати, що ви є наверненими, бо ваше життя має стати щоденним наверненням. Щоб ви зрозуміли, що маєте робити, дітоньки, моліться, –і Бог дасть вам пізнати, що конкретно маєте робити й у чому маєте перемінитись. Я з вами й беру всіх вас під Свій Покров. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.

РОЗДУМИ
Нам слід добре зрозуміти, що небо – це вінець досконалості всієї нашої істоти, а Пресвята Діва Марія – більше, ніж будь-коли conferens omnia verba haec in corde suo (є тією, котра всі ці слова зберігає в своєму серці (пор. Лк. 2, 19. 51). З’єднатися з Її Серцем – це означає відповісти на усю Божу любов.
Більше того, єдність з Серцем Марії єднає нас з усіма Її бажаннями, що торкаються актуальних потреб Церкви. Не нам, простим людям, намагатися це збагнути. Єднаймося з Серцем нашої Матері, тієї Матері, котра носить у собі всі турботи. Вона приведе нас до самого центру Божої слави і актуальних потреб святої Церкви.
Довірмося цій єдності, навіть не усвідомлюючи нашої участі, але в усьому покладаючись на Її дію, яка зможе відкрити перед нами цю тайну, або дозволить нам молитися в цьому намірі.
Правду кажучи, така єдність серед ночей віри, не зважаючи на наше особисте сприйняття і на наші бажання, охоплює все, а нам дозволяє реалізувати нашу місію любові, як по відношенню до Бога, так і по відношенню до наших ближніх.
Використовуймо, отже, цю велику нужду, щоб з’єднатися з безмірною молитвою Марії в цих та інших намірах.
Ми повинні довіритись Марії, щоб Вона по-материнськи зраділа тим, що ми творимо добро, беручи участь у тій любові і дозволяючи наповнити себе любов’ю до Її Божественного Сина, а також до інших Її дітей – наших братів.
Серце Марії – це Вогнище Любові, і якщо ми з вірою і упованням перебуватимемо в ньому, то самі запалаємо цією любов’ю.
(о. Габріель Жакьє)

Значення слова „неволя” містить в собі схожий парадокс, як слова з Євангелії про власне життя, яке треба погубити, щоб його наново віднайти (див. Мт. 10, 39).
Свобода – це великий Божий дар. Ним треба правильно користуватися.
Любов – це сповнення свободи і, водночас, її сутність – це належати, тобто не бути вільним, і бути вільним дозріло! Однак, це „не-буття-вільним” в любові ніколи не відчувається як неволя. Не відчуває зневолення мати, прикута до ліжка хворої дитини. Вона відчуває піднесення своєї свободи і її сповнення.
(Йоан Павло ІІ, Ясна Гора, 4 червня 1979 року)

Іспит сумління (моліться цими словами повільно)
Мій добрий і милосердний Отче, стою перед Тобою. Я знаю, що Ти мене бачиш й чуєш. Хочу сказати Тобі сьогодні: я вірю, що Ти можеш мене очистити. Святий Духу, покажи мені правду про мене. Просвітли мою пам’ять і моє серце, Мій ангеле-охоронцю, допоможи мені розпізнати мої недоліки. Амінь.

(Тепер пригадайте собі, якими були ваші ранкові постанови, згадайте, що сталося в цей день, які почуття були у вас на серці. Оцініть, чим би були задоволені Марія та Ісус, та подякуйте за це)

Спасибі, Господи, за думки про Тебе, за витривалість у добрі, за сили відкидати спокуси, за добре натхнення, за …

(Тепер оцініть, чим би не були задоволені Марія та Ісус, перепросіть за гріхи і занедбання)

Милосердний Боже, пробач мені….. Мені шкода …. Я жалію, що…

Прошу Тебе, добрий Отче! Допоможи мені завтра не впасти в спокусу… Допоможи боротися зі своєю провиною… Я хочу бути схожим(ою) на Ісуса та Марію і хочу так, як вони…

Особливо прошу Тебе про чесноти … (наприклад, смирення, лагідність …)

Я хочу пізнати Твою святу волю, і дай мені сили її виконати.

Прошу про благодать Святого Духа, благодать віри, надії та любові на завтрашній день.

Ісусе довіряю Тобі!
Царице миру, молися за нас!

Молитва посвяти Ісусові через Марію
Пресвята Діво Маріє, сьогодні перед Тобою й у Твоїх руках відновлюю та підтверджую обітниці святого Хрещення.
Назавжди відрікаюся сатани, усіх його діл, а посвячуюся Пресвятому Серцю Ісуса Христа. Хочу нести свій хрест і наслідувати Христа по всі дні свого життя, згідно з волею Небесного Отця.
О Маріє, перед лицем усього небесного двору й цілої Церкви посвячуюся Твоєму Непорочному Серцю. Будь моєю Матір’ю і Царицею. У повному підпорядкуванні й любові Тобі віддаю й посвячую своє тіло та душу, своє майно, видиме й невидиме, плоди своїх добрих діл, минулих, теперішніх і майбутніх, залишаючи за Тобою всеціле і повне право розпоряджатись мною й усім, що мені належить, по Твоїй благій волі, задля більшої слави Божої тепер і навіки. Амінь.

Богородице Діво, Царице миру і примирення,
молися за нас і за цілий світ. (3 рази)