Одинадцятий день

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.

Прийди, Святий Духу, прийди, через могутнє заступництво Непорочного Серця Пречистої Діви Марії, Твоєї найулюбленішої обручниці! (3х)

Євангеліє від Йоана  (Йн. 3, 13-17)

13 Ніхто не ввійшов у небо, крім того, хто зійшов з неба: Син Чоловічий!
14 Тож так, як Мойсей змія підняв у пустині, – так треба Синові Чоловічому бути піднесеним, 15 щоб кожен, хто вірує у нього, жив життям вічним.
16 Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. 17 Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним – світ спасти.

Пригорнутися до Розп’ятого

Молімося про глибокий жаль за свої гріхи та життя в правді.

• Я старатимуся здійснювати цю медитацію перед образом розп’ятого Ісуса. Якщо це принесе мені більшу духовну користь, то проведу цю медитацію вночі.
• Я ввійду в атмосферу нічної розмови Никодима з Ісусом (ст.13). Бажання Никодима сповнилося: він може зустрітися з Ісусом наодинці. Від глибини моїх бажань залежить глибина моїх зустрічей з Ісусом. Що я можу сказати про свої прагнення у цій медитації?
• “Тож так, як Мойсей змія підняв у пустині”… (ст. 14-15). Ісус, що вмирає на Хресті, має силу щоденно рятувати моє життя. Але Йому потрібна моя віра. Якщо я не помічу й не прийму Його любові з вірою, Він помиратиме “поза моїм життям”. 
• “Бог бо так полюбив світ”… (ст. 16). Дивлячись на Хрест, я з любов’ю розважатиму над кожним словом у цьому реченні. Я усвідомлюю, що на Хресті висить єдине Дитя Бога-Отця. Він помирає за мене. Я – “весь світ Божий”. Як і кожна людина, я для Нього – єдине дитя. 
• Ісус запевнює мене, що Отець хоче не мого засудження, а мого спасіння (ст. 17). Це я сам себе засуджую, коли сумніваюся в Його рятівній любові. Відсутність віри в Божу любов та милосердя приведе мене до внутрішньої тривоги, сумнівів і самовідкинення. Чи вірю я в те, що Бог безкінечно любить мене? Чи не боюся я Його? Чи не помічаю в собі схильності до самозасудження?
• Вдивляючись у рани Розіп’ятого, я відверто поговорю з Ним про рани мого серця. Попрошу Його відкрити мої гріхи, які спричиняють Йому найбільші страждання. Будитиму в собі глибоку скорботу через свої беззаконня. Помолюся Псалмом 50.  

В школі Богородиці:

Марія вчить нас любити страждаючого, розп’ятого Ісуса, щоп’ятниці роздумувати над Хресною дорогою, шанувати хрест у своїх сім’ях, молитися під хрестом. Ушановувати рани Ісуса. Молитися з хрестом у руках. Поєднувати наші страждання з Його стражданнями.

Послання через візіонерку Марію Лунетті, Меджуґор’є, 25 березня 1997 року

“Дорогі діти! Сьогодні вас в особливий спосіб закликаю взяти в руки хрест і споглядати Ісусові рани. Просіть Ісуса, щоб зцілив ваші рани, котрі ви, дорогі діти, отримали протягом вашого життя через свої гріхи або гріхи ваших батьків. Тільки так, дорогі діти, зрозумієте, що світ потребує зцілення віри в Бога-Творця. Ісусовими стражданнями й смертю на хресті ви зрозумієте, що тільки через молитву можете стати й ви правдивими апостолами віри, коли в простоті та молитві живете вірою, яка є даром. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.

Розп’ятий Ісусе, люблю Тебе. Дякую Тобі за Марію під хрестом, Яка закликає нас: дорогі діти, нехай ваші серця горять ще палкішою любов’ю до Розп’ятого, не забувайте, що з любові до вас Він віддав Своє життя, щоб ви спаслися.  Ісусе, Ми стаємо на коліна перед Твоїм хрестом і дякуємо Тобі за те, що Ти помер з любові до нас. Маріє, допоможи нам побачити ті гріхи, які найбільше ранять Його любов, просимо ласки щирого розкаяння і покаяння. Амінь.

Молитва посвяти Ісусові через Марію
Пресвята Діво Маріє, сьогодні перед Тобою й у Твоїх руках відновлюю та підтверджую обітниці святого Хрещення.
Назавжди відрікаюся сатани, усіх його діл, а посвячуюся Пресвятому Серцю Ісуса Христа. Хочу нести свій хрест і наслідувати Христа по всі дні свого життя, згідно з волею Небесного Отця.
О Маріє, перед лицем усього небесного двору й цілої Церкви посвячуюся Твоєму Непорочному Серцю. Будь моєю Матір’ю і Царицею. У повному підпорядкуванні й любові Тобі віддаю й посвячую своє тіло та душу, своє майно, видиме й невидиме, плоди своїх добрих діл, минулих, теперішніх і майбутніх, залишаючи за Тобою всеціле і повне право розпоряджатись мною й усім, що мені належить, по Твоїй благій волі, задля більшої слави Божої тепер і навіки. Амінь.

Благословення священика