В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.

Прийди, Святий Духу, прийди, через могутнє заступництво Непорочного Серця Пречистої Діви Марії, Твоєї найулюбленішої обручниці! (3х)

† Читання святого Євангелія від Луки (Лк 17, 11-19)

11 Одного разу, простуючи до Єрусалиму, Ісус проходив між Самарією і Галилеєю.
12 Коли він входив в одне село, вийшло йому назустріч десять прокажених, що стояли здалека.
13 Вони піднесли голос і казали: “Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!”
14 Побачивши їх, він промовив: “Ідіть та покажіться священикам.” І сталось, як вони йшли, очистилися.
15 Один же з них, побачивши, що видужав, повернувся, славлячи великим голосом Бога.
16 І припав лицем до ніг Ісуса, почав йому дякувати. Він був самарянин.
17 Озвавсь Ісус і каже: “Хіба не десять очистилось? Де ж дев’ять?
18 І не знайшовся між ними, щоб повернутись, Богові хвалу воздати, ніхто інший, окрім цього чужинця?”
19 І він сказав до нього: “Встань, іди: віра твоя спасла тебе.”

Слово Господнє

ПЕРЕБУВАТИ У ВДЯЧНОСТІ

Молімося про серце, чутливе до обдарування, та ласку витривання в стані вдячності.

• Увійду в пронизливу сцену зустрічі Ісуса з прокаженими (вв. 11-12). Побачу їхні тіла, що гниють, страждаючі, сумні обличчя. Вони стоять здалеку, позбавлені права зустрічатися з близькими.

• Буду дякувати Ісусові за чудо мого життя, за здорове тіло, за вроду, за близькі зустрічі з дорогими мені особами, за те, що мої страждання менші, ніж у стількох інших стражденних людей.

• Прислухаюся до благаючого крику десяти прокажених: «Ісусе, Учителю, змилуйся над нами!» (в. 13). Свою останню надію вони вкладають в Ісуса. Вони вірять, що Він може їх оздоровити.

• Повернуся в пам’яті до тих ситуацій мого життя, де я дуже страждав, утрачав надію. Чи пам’ятаю мої молитви тих днів? Чи сьогодні моє серце не кричить з приводу якогось досвіду? Чи не потребую я «молитви прокажених»?

• Ісус уздоровлює прокажених. Він чинить це у мить, коли вони цього не очікували. «І сталось, як вони йшли, очистилися» (в. 14). Чи помічаю я у своєму житті дію благодаті? Які отримані дотепер ласки я помічаю?

• Буду вдивлятися в оздоровленого. Він кричить від радості, хвалить Бога (вв. 15-16). Побачу його променисті очі. Він падає обличчям перед Ісусом, дякує Йому. Чи пам’ятаю подібні миті зі свого життя? Згадаю їх. За що я дякував найбільше?

• Зверну увагу на біль Ісуса. Він страждає через дев’ятьох оздоровлених. Зайняті своїм щастям, вони забули про Нього (вв. 17-18). Ісус запитує про мою вдячність. Чи є щось, за що я Йому не подякував?

• Переміню свою молитву на спонтанну «літанію прослави». Буду прославляти Його за найважливіші події, ласки мого життя: «Ісусе, прославляю Тебе за…».

В школі Богородиці

З життя Марії постійно підносилася до Бога молитва хвали: Величає душа моя Господа. У радості і в болю Вона завжди стояла перед Богом з вдячним серцем, бо вірила, що Він добрий.  Вдячність Марії – це спосіб, яким Вона любила Бога. Богородиця вчить нас, що вдячність Богові за все, що з нами відбувається – прекрасне, болюче, радісне, святе – сприяє нашому духовному зростанню.

Послання Богородиці, Цариці миру 25 серпня 1988 року

“Дорогі діти! Сьогодні вас усіх закликаю радіти життю, яке Бог вам дає. Дітоньки, радійте у Богові-Творцеві, бо вас так дивовижно сотворив! Моліться, щоб ваше життя було радісною подякою, яка тече з вашого серця, як ріка радості. Дітоньки, дякуйте безперестанку за все, що посідаєте, за кожний малий дар, який вам Бог дав, так, щоби радісне благословення завжди сходило від Бога на вас. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.

Маріє, Мати вдячності, навчи мене дякувати навіть за те, чого не розумію. Навчи мене бачити Божі дари там, де мої очі їх не помічають. Нехай моє життя, як і Твоє, стане піснею хвали. У тиші, у служінні, у радості й на хресті нехай звучить моя молитва: “Величаю Тебе, Господи, за все!”

Молитва посвяти Ісусові через Марію

Пресвята Діво Маріє, сьогодні перед Тобою й у Твоїх руках відновлюю та підтверджую обітниці святого Хрещення. Назавжди відрікаюся сатани, усіх його діл, а посвячуюся Пресвятому Серцю Ісуса Христа. Хочу нести свій хрест і наслідувати Христа по всі дні свого життя, згідно з волею Небесного Отця.

О Маріє, перед лицем усього небесного двору й цілої Церкви посвячуюся Твоєму Непорочному Серцю. Будь моєю Матір’ю і Царицею. У повному підпорядкуванні й любові Тобі віддаю й посвячую своє тіло та душу, своє майно, видиме й невидиме, плоди своїх добрих діл, минулих, теперішніх і майбутніх, залишаючи за Тобою всеціле і повне право розпоряджатись мною й усім, що мені належить, по Твоїй благій волі, задля більшої слави Божої тепер і навіки. Амінь.

Благословення священика