Послання Богородиці, 25 січня 2001., Меджуґор’є.
“Дорогі діти! Сьогодні вас закликаю відновити молитву й піст зі ще більшим ентузіазмом, аж поки молитва не стане для вас радістю. Дітоньки, той, хто молиться, не боїться майбутнього, а хто постить – не боїться зла. Повторюю вам ще раз: лише молитвою та постомі війни можна зупинити, війни вашої невіри та страху перед майбутнім. Я з вами й учу вас, дітоньки: у Бозі є мир і ваша надія. Тому наблизьтеся до Бога й поставте Його на перше місце у вашому житті. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.

За всіх кардиналів, єпископів, священників та монахів і монахинь.

Псалом 23
Господь – мій пастир: Нічого мені не бракуватиме.
На буйних пасовиськах він дає мені лежати; веде мене на тихі води.
Він відживляє мою душу, веде мене по стежках правих імени ради свого.
Навіть коли б ходив я долиною темряви, -я не боюся лиха, бо ти зо мною. Жезло твоє й палиця твоя -вони дають мені підтримку.
Готуєш стіл для мене перед моїми противниками; ти голову мою помазав миром, переливається мій кубок.
Добрість і милість будуть мене супроводити усі дні життя мого, і житиму в домі Господнім по віки вічні.